Decision № 3592471, 17.04.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/63

17.04.09

За позовом

Приватного підприємства «ВИП-ТОРГ»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РІТЕЙЛ»

Про

стягнення 208 188, 83 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іванов А.А. –дов. № 6 від 26.02.2009 року;

від відповідача : не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИП-ТОРГ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РІТЕЙЛ»про стягнення 201 361, 52 грн. основного боргу, 6827, 31 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч умовам договору укладеного між сторонами не в повному обсязі розрахувався за поставлені йому продукти харчування, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 201 361, 52 грн.

Ухвалою від 05.02.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2009 року.

В судовому засіданні 27.02.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 27.02.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 27.02.2009 року розгляд справи відкладено на 26.03.2009 року.

В судовому засіданні 26.03.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача вдруге не з’явився, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 26.03.2009 року розгляд справи відкладено на 17.04.2009 року.

В судовому засіданні 17.04.2009 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

25.05.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТОРГ" (далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № ДО-31/135 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, постачальник зобов’язувався протягом дії Договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно з умовами даного Договору.

Датою приймання товару, в силу положень п. 3.1 Договору, є дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особам покупця.

П. 5.1 Договору, сторони погодили, що ціна та асортимент товару визначаються у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, погоджених сторонами у письмовій формі.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 6 Договору, згідно до якого, днем розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника.

Протоколом розбіжностей, п. 6.2 Договору викладено в наступній редакції, покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору за період з 08.09.2008 року по 24.10.2008 року поставив відповідачу продукти харчування на загальну суму 210496, 71 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та актами приймання-передачі товару, оригінали, яких оглянуті в судовому засідання, а належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач свої зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав, у зв’язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 201361, 52 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 201361, 52 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені продукти харчування, керуючись п. 8.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6827, 31 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 6827, 31 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190/1, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТОРГ" (83007, м. Донецьк, вул. Єременко, 15, код ЄДРПОУ 32152470) 201 361 (двісті одна тисяча триста шістдесят одна) грн. коп. 52 коп. основного боргу, 6827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 31 коп. пені, 2 081, 89 грн. (дві тисячі вісімдесят одна ) грн. 89 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.05.2009р.