Decision № 3592307, 23.04.2009, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2009 р. Справа № 12/480

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Миленко Ю.П. за довіреністю, відповідача –Довженкова О.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Кременчуцький міськмолокозавод” до відкритого акціонерного товариства „Канівський маслосирзавод” про стягнення 11740 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки від 10.12.2007 року № 55-П/07, 310164 грн. 20 коп. боргу за поставлений товар, 10461 грн. 68 коп. пені, 1278 грн. 64 коп. 3 % річних за прострочення виконання договірного грошового зобов’язання, що разом складає 321304 грн. 52 коп., та відшкодування понесених судових витрат: 4276 грн. сплаченого державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.03.2009 року за вх. № 3976 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, у зв’язку з добровільною сплатою відповідачем після порушення провадження у справі основного боргу в сумі 310164 грн. 20 коп., в цій частині від позову відмовився і просив стягнути пеню, 3 % річних та відшкодувати судові витрати

У судовому засіданні представник позивача позов в такому розмірі з підстав, викладених в позовній заяві і заяві про її уточнення від 12.03.2009 року вх. № 3976, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов. Із відзиву і пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позову лише в частині визначення розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі 10.12.2007 року було укладено договір поставки № 55-П/07 молока обезжиреного у кількості та асортименті згідно заявки або вказаних у специфікаціях, визначено всі істотні умови цього договору.

Із пояснень представників сторін в судовому засіданні, акту звірки взаєморозрахунків, підтвердженому первинними бухгалтерськими документами, вбачається, що станом на 16.02.2008 року борг за поставлений згідно договору № 55-П/07 від 10.12.2007 року товар відповідачем сплачено повністю.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені і 3 % річних передбачена п.п. 3.2., 5.2. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок відповідачем допустимими доказами не спростований, судом перевірений і визнаний вірним.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються.

Разом з тим, позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат. Згідно платіжним дорученням № 11318 від 30.12.2008 року і № 10903 від 16.12.2008 року, за подачу позову, ціна якого складала 321304 грн. 52 коп., позивач сплатив, відповідно, 4276 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, відповідно до ст. 47 ч. 1 ГК України, підлягає поверненню позивачу 1062 грн. 96 коп. зайво сплаченого державного мита з державного бюджету.

Крім того, згідно витягу з добротно-сальдової відомості відповідача і календарній даті на поштовому штемпелі, на момент відправлення позовної заяви до суду розмір заборгованості складав не 310164 грн. 20 коп., а 280164 грн. 20 коп. Відповідно, згідно ст. 49 ГПК України, підлягає відшкодуванню не 3213 грн. 04 коп. сплаченого державного мита, а 2919 грн. 04 коп., разом підлягає відшкодуванню судових витрат (2919,04+118) 3037 грн. 04 коп. В цій частині позову суд заперечення відповідача визнає обґрунтованим і задовольняє, в задоволенні позовних вимог –відмовляє.

Керуючись ст.ст. 47, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Канівський маслосирзавод”, 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195, п/р 26002301810227 в ФАКБ Національний кредит, МФО 354972, ідентифікаційний код 00447830 на користь відкритого акціонерного товариства „Кременчуцький міськмолокозавод”, 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69, р/р 26009001304571 в ЗАТ „ОТП Банк” в м. Києві, МФО 300528, ідентифікаційний код 00446782 –10461 грн. 68 коп. пені, 1278 грн. 64 коп. 3 % річних, 3037 грн. 04 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог в частині стягнення 294 грн. судових витрат, ? позивачу відмовити.

Видати позивачу довідку про повернення державного мита у розмірі 1062 грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов