Court ruling № 35906569, 09.12.2013, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 473/5751/13-ц

У Х В А Л А

"09" грудня 2013 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Ротар М.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2013 року ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору від 07.04.2008 року в сумі 2862243,42 гривні.

В позовній заяві зазначено, що між Банком та відповідачем ОСОБА_1 07.04.2008 р. був укладений Кредитний договір за умовами якого Банк надав Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 196889,40 грн. (кінцевий термін повернення кредиту 06.04.2028 р. включно), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13,59 % річних, в обмін на зобовязання Позичальника прийняти кредит, використовувати його за цільовим призначенням та повернути своєчасно, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені договором.

В якості забезпечення зобовязань між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Проте, відповідач ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 13.03.2013 р. становить 2 862 243,42 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовну заяву задовольнити.

Окрім того, ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до суду з письмовою заявою про забезпечення позову по вказаній цивільній справі, зі змісту якої вбачається, що заявник в якості забезпечення позову просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам де б воно не знаходилося та встановити тимчасове обмеження відповідачам права виїзду за межі України до виконання зобовязань у повному обсязі за кредитним договором.

При цьому, в обґрунтування даної заяви зазначено, що підставою для застосування вказаного виду забезпечення позову є порушення відповідачами взятих на себе зобовязань та умов Договору в частині сплати основної суми заборгованості за кредитом та процентів за користування ним. Посилаючись на викладене, заявник просив заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки, неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши письмову заяву ПАТ КБ «НАДРА» про забезпечення позову, суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

За правилами п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 р. „ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, суддя розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Що стосується накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, то судом не може бути застосований такий вид забезпечення позову, оскільки позивачем на надані відомості про наявність такого майна, його вартість та місце знаходження. Враховуючи, що заява про забезпечення позову розглядається негайно та без виклику сторін, суд позбавлений можливості звертатися з відповідними запитами з метою зясування наявності майна.

Крім того відповідно до ст..137 ЦПК України, суд зобовязаний витребувати докази, якщо у сторін є складнощі щодо їх отримання.

Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 152 ЦПК. Серед видів такого забезпечення у ст. 152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151 - 153 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суд не може застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості та виконання інших зобов'язань, оскільки це порушує норми ЦПК та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, та вимог ст. 6 Конвенції щодо вирішення справи судом, встановленим законом. ( Верховний Суд України від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України»).

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що вирішення питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону № 606-XIV у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII).

Також в заяві про забезпечення позову не зазначено достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.151-153,209,210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі і апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.М. Ротар