№ 35878142, 22.10.2013, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

22 жовтня 2013 року Справа № 814/3375/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтоівристів з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРАНС ГРУП", вул. Морехідна, 1-А, м. Миколаїв, 54021

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень - рішень від 12.07.13р № 0001002203, № 0001012203, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013 року № 0001002203, № 0001012203.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючи дійшли невірних висновків щодо заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток. Такі висновки ДПІ ґрунтуються виключно на неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Кристал-Стар», ТОВ «Тон-А», ТОВ «Агротаврика», з якими позивач мав господарські відносини у період, що перевірявся. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, а господарські операції, проведенні за укладеними з ними договорами, є безтоварними. Позивач вважає, що такі висновки ДПІ є хибними, оскільки перевірка була проведена без врахування первинної бухгалтерської документації, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та належать скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, оскільки право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок господарських операцій з контрагентами ТОВ «Кристал-Стар», ТОВ «Тон-А», ТОВ «Агротаврика» у перевіряємі періоди не виникло. Фактичного здійснення цих господарських операцій не було у зв'язку з тим, що вищезазначені підприємства мають ознаки фіктивності, а відтак, будь які первинні бухгалтерські документи щодо підтвердження здійснення господарських операцій не мають юридичної сили.

Представниками сторін в судовому засіданні 22.10.2013 року заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 18.06.2013 по 20.06.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ніка Транс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Кристал-Стар» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Тон-А» за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 року , ТОВ «Агротаврика» за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року у сумі 4573,00 грн.; заниження податку на додану вартість всього у сумі 238357,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року у сумі 39785,00 грн., за січень 2013 року у сумі 110945 грн., за лютий 2013 року у сумі 87627 грн., про що було складено акт № 1891/22-200/36622412 від 25.06.2013 року.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001002203 від 12.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 357535,50 грн., в тому числі за основним платежем - 238357,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119178,50 грн.; № 0001012203 від 12.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 45753,00 грн., в тому числі за основним платежем - 45753,00 грн.

Перевіряючи дійшли таких висновків у зв'язку з тим, що ДПІ були отримані акти «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Кристал-Стар», акт «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агротаврика». Крім того, від ВПН ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС відповідач отримавкопію письмових пояснень директора підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «Тон-А» Кушнір В.А., з яких вбачається, що останній жодних документів відносно господарської діяльності підприємства, в тому числі договорів, податкових накладних, не підписував.

Вказані факти свідчать про безтоварність господарських операцій з вищезазначеними підприємствами у зв'язку з тим, що вони мають ознаки фіктивності і не можуть здійснювати господарську діяльність. А відтак, виписані цими підприємствами податкові накладні не мають юридичної сили та не можуть бути використані як підстава для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат при формуванні об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

Суд критично оцінює позицію відповідача з оглядом на наступне.

Позивачем у періодах, що перевірялись, були укладені договори з ТОВ «Кристал-Стар», ТОВ «Тон-А», ТОВ «Агротаврика».

Так, 29.08.2011 року позивачем укладено договір з ТОВ «Кристал-Стар» № 07/11-Э на надання транспортно-експедиційних послуг. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем надано договір № 07/11-Э, додаткову угоду № 1 до договору № 07/11-Э від 01.10.2001 року, акти виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні.

24.01.2013 року позивачем придбано у ТОВ «Тон-А» брус обрізний та дошку обрізну відповідно до видаткової накладної від 24.01.2013 року № 00011, рахунку-фрактури від 24.01.2013 року № 00011, податкової накладної від 24.01.2013 року № 11.

10.01.2013 року позивачем укладено договір з ТОВ «Агротаврика» № 1/01-13 на виконання транспортно-експедиційних послуг. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем надано договір № 1/01-13, акти виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні.

Первинні бухгалтерські документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Факт наявності первинних бухгалтерських документів, які відображають здійснення вищезазначених господарських операцій, та їх відповідність встановленим законом формам, не заперечується ДПІ. Разом з тим, перевіряючими зазначені документи не були прийняті до уваги, оскільки первинні бухгалтерські документи не можуть вважатися підставою для формування податкового кредиту та валових витрат в разі, якщо господарські операції, які вони відображають, фактично не здійснювалися.

Таке твердження є хибним, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, статтею 9 вищевказаного закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, джерелом, яке містить інформацію про здійснення господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, податкові накладні тощо.

Єдиною підставою для винесення відповідачем податкових повідомлень рішень стала недобросовісність контрагентів позивача у веденні своєї господарської діяльності.

статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачаем податкового кредиту та валових витрат за рахунок здійснених госодпарських операцій з контрагентами ТОВ «Кристал-Стар», ТОВ «Тон-А», ТОВ «Агротаврика» у перевіряемий період, а відтак позовні вимоги обгрунтовані та належать задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Транс Груп» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12.07.2013 року № 0001002203, № 0001012203.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Транс Груп» судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська