№ 3586433, 12.04.2007, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" квітня 2007 р. Справа №16/1371-А

За позовом Державної податкової інспекції у Городоцькому районі м. Городок

до Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука, с. Кремінна Городоцького району

про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі163060,06 грн.

Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача - П’ятковський А.М. –за довір. № 985/10-021 від 10.01.2007 р.

Від відповідача –не з’явився

Ухвалою суду від 28.02.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 21.03.2007 р. Ухвалою суду від 21.03.2007 р. судовий розгляд відкладено та призначено на 12.04.2007 р. Сторони належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. Ухвала суду від 21.03.2007 р. сторонам надіслана (вих.№01 57 від 23.03.2007 р.).

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 163 060,06 грн. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб згідно Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” та п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу”.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, однак відповідачем до суду надано платіжні доручення що підтверджують погашення заборгованості у повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

За результатами проведеної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання звітності за ф 1-ДФ за період з 01.07.05 р. по 30.09.06 р. складено Довідку від 19.01.2007 р. №2/172/04864401. В довідці зазначено, що відповідачем в порушення вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” своєчасно та повністю не утримувався та не сплачувався (перераховувався ) податок з доходів фізичних осіб із сум виплачених громадянам доходів фізичних осіб. В результаті станом на 01.10.06 р. у відповідача склалась заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 163060,06грн.

Оскільки дане зобов’язання самостійно обраховане, але не сплачене відповідачем до бюджету у повному обсязі, позивачем, поданий позов до суду, про стягнення заборгованості у розмірі 163 060,06 грн.

Відповідно до платіжних доручень №№ 114-118 від 02.04.2007 р. відповідачем сплачено податку з доходів фізичних осіб в розмірі 160 070,00 грн.

Факт сплати відповідачем заявленої до стягнення заборгованості, представником позивача в судовому засіданні не заперечується.

Досліджуючи надані докази, наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

При цьому згідно п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно положень Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “ відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів), на якого згідно із законом покладено обов'язок утримувати податки.

Зокрема, Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” (пп..8.1.2 ст.8 ) на відповідача покладений обов’язок сплати (перерахування) даного податку до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно п.п. “а” п.19.2 ст.19 даного Закону відповідач, як податковий агент, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідальність за порушення вищевказаних положень Закону передбачена пп.20.3.2 п. 20.3 ст.20 цього Закону, а саме: у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

П.3.2.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “ передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

На кошти бюджетного фонду, визначеного п.п.3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу). активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду) (п.3.2.2).

Зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно визначене відповідачем не потребує узгодження, оскільки податковим законодавством не передбачено встановленої форми податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб та строків її подання.

Судом враховується, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено також направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень про донарахування та сплату податку за доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених , але не узгоджених зобов’язань.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість по податку з доходів фізичних осіб сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №114, №118, №115, №117, №116 від 02.04.2007 р., тому задоволені позову необхідно відмовити, в зв’язку з відсутністю боргу відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

В позові Державної податкової інспекції у Городоцькому районі, м. Городок до Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука, с. Кремінна Городоцького району про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 163 060,06 грн. відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.