Court ruling № 35863795, 05.12.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 3497/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Коцур В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.01.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - Відповідач, ВДВС) про визнання незаконними дій заступника начальника Державної виконавчої служби Бичук Л.С. та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження і про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій від 28.09.2012 року.

Позов обґрунтований тим, що заступником начальника ВДВС Бичук Л.С. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також штрафу. Позивач звертає увагу на те, що відповідачем не враховано положень статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» щодо особливостей виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, на невідповідність виконавчих документів вимогам, які до них пред'являються та недотримання строків виконання рішення.

Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.01.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що порушень чинного законодавства в діях відповідача не встановлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на ті ж доводи, що зазначені в позовній заяві.

Вислухавши суддю-доповідача, позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2012 року були відкриті виконавчі провадження №№ 34586385, 34586690, 34586002 з примусового виконання постанов ВДВС про стягнення виконавчого збору від 15.03.2012 року в сумі по 680 грн., виконавчі провадження №№ 34587394, 34587078, 34587758 з примусового виконання постанов ВДВС про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій від 21.09.2012 року в сумі по 1095,96 грн., виконавче провадження № 34588749 з примусового виконання постанови ВДВС від 15.02.2011 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 85 грн. та виконавче провадження № 34590122 з примусового виконання постанови ВДВС від 16.03.2011 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 170 грн.

Повно та правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції вірно застосував відповідні їм норми матеріального права.

Зокрема, відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», на порушення якої посилається в позові ОСОБА_1, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Посилання позивача на порушення відповідачем строків здійснення виконавчого провадження є безпідставними, оскільки згідно частини 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Жодних із названих підстав в ході розгляду справи не встановлено.

Так само відсутні докази невідповідності виконавчих документів, за якими відкриті виконавчі провадження, вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст..ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.01.2013 року у справі № 2а-154/2/13 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді С.М. Кузьмич

З.М. Матковська

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2013