№ 35844649, 28.11.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3263/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.13р. у справі №825/3263/13-а за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Кіпті» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.05.13р. №0000691500.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що податковим законодавством не передбачено пільг щодо звільнення від сплати штрафу у разі самостійно виявленої суми заниженого податкового зобов'язання при поданні уточнюючого розрахунку для суб'єктів спеціального режиму оподаткування, яким є позивач.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ оформленої актом від 30.04.13р. №291/15-025 встановлено порушення позивачем вимог пп. «б» 50.1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, згідно з якою віднесено до обов'язків платника податку, що самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити та штраф у розмірі 3% від суми недоплати до подання розрахунку.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення 28.05.13р. №0000691500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 892,90 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як сільськогосподарське підприємство та суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ не сплачує до бюджету суму ПДВ з вартості поставлених ним товарів, тому сума заниженого ПДВ не є податковим зобов'язанням такого платника податків, що підлягає сплаті до бюджету, а відтак на вказані суми заниженого ПДВ, що залишаються у розпорядженні платника не нараховується штраф. Орім того, уточнюючий розрахунок не містить рядка для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач подав 19.11.2012 до Козелецької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року ( реєстраційний номер 9072796937), у якій відобразив 122 735 грн., як суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 17).

29.11.2012 у зв'язку з необхідністю виправлення самостійно виявлених помилок позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012 року, згідно якого зменшив суму податкового кредиту на суму 37 858 грн, внаслідок чого збільшив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на суму 37 858 грн.

При цьому, на суму заниження ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, ПОСП «Кіпті» не сплачено суму штрафу, передбаченого п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Наведена норма пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України не містить виключень щодо платників податків зі спеціальним режимом оподаткування ПДВ, яким є позивач та не звільняє сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ від обов'язку сплатити штраф від суми заниження податкового зобов'язання, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, відповідно до п. 14.1.179. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу («Податок на додану вартість») - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Отже, виходячи поняття податкового зобов'язання, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що сума заниженого ПДВ не є податковим зобов'язанням платника податків - сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ в розумінні податкового законодавства.

Спеціальний режим оподаткування ПДВ, визначений Податковим кодексом України, не звільняє позивача від податкового обов'язку обчислити та задекларувати суму ПДВ в порядку і строки, визначені цим Кодексом та не виключає обов'язку сплати штрафу у разі самостійно виявленої суми заниженого податкового зобов'язання з цього податку при поданні уточнюючого розрахунку для суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

При цьому, враховуючи те, що штрафна санкція, нарахована сільськогосподарським підприємством зі спеціальним режимом оподаткування ПДВ при самостійному виправленні помилок не є частиною вартості поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, і не може залишатися в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, то при самостійному виправленні платником ПДВ такої помилки та поданні уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації штрафна санкція нараховується та відображається в податковій звітності з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України віл 25.11.11р. N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N 1490/20228 (опублікований 10.01.2012 та набув чинності 01.02.2012) із зазначенням суми штрафу у рядку 19 «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки».

Пунктом 120.2 ст.120 Податкового кодексу України встановлено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення - рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.13р. у справі №825/3263/13-а - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.13р. у справі №825/3263/13-а - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Кіпті» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.