Decision № 35843271, 03.12.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.13р. Справа № 904/8183/13

За позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 14 512 грн. 07 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Галкін М.Г., представник, дов. б/н від 21.07.2013 року

від відповідача - Рождественський Н.В., представник, дов. № 02-2013 від 12.11.2013 року

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр" про стягнення 14 512 грн. 07 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №27 від 01.01.2006 року, щодо оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2013р., провадження у справі порушено, а розгляд справи призначено на 12.11.2013р.

12.11.2013р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання надав для приєднання до матеріалів справи відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог позивача, у зв'язку з тим, що позивачем в обґрунтування позову не надано жодних доказів направлення на адресу відповідача та отримання останнім рахунків, що є підставою для здійснення оплати за договором, крім того відповідач зазначає, що надані позивачем акти за період з 20.09.2011 року по 30.09.2013р. на загальну суму 12 000 грн.00 коп. не містять печатки підприємства відповідача та підпису уповноваженої особи відповідача та не можуть бути прийняті, як належні докази у даній справі. (а.с.97-99)

В присутності представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.13р.

03.12.13р. представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив позов задовольнити у повному обсязі.

03.12.2013р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним загоном (Дніпропетровський ВГРЗ) Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСВАРТС) (виконавець-позивач) та відкритим акціонерним товариством "Спектр" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр") (замовник-відповідач) укладено договір на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №27 від 01.01.2006 року, предметом якого є організація і виконання за викликом замовника 2-м взводом Дніпропетровського ВГРЗ невідкладних заходів в умовах надзвичайних ситуацій (НС) з метою рятування людей, надання допомоги потерпілим, захисту матеріальних цінностей, локалізації та ліквідації наслідків НС, виконання інших робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації особового складу виконавця на об'єктах замовника та профілактичного нагляду і контролю за станом техногенної безпеки на об'єктах замовника, а також виконання попереджувальних робіт згідно вимог нормативних документів. (а.с.36-37)

Пунктом 6 договору встановлено, що договір вступає в дію з 01.01.2006 року. Аварійно-рятувальне обслуговування припиняється при підтвердженому у встановленому порядку факту відсутності потенційної техногенної небезпеки об'єкту замовника.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування згідно з калькуляцією, що додається до цього договору і складає 6000 грн. на рік, щомісячно по 500 грн. Перерахунок коштів проводиться щомісячно в розмірі 1/12 річної суми в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданим виконавцем рахункам. За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.

Оплата аварійно-рятувальних робіт здійснюється по фактичним витратам на їх виконання додатково до фінансування загону за постійне та обов'язкове обслуговування, на підставі виданих підтверджувальних документів після їх оформлення та узгодження між замовником і виконавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивачем надано акти виконання умов договору (а.с. 66-93), відповідно до яких, як вважає позивач, ним надано відповідачу послуги за укладеним договором на загальну суму 14 000 грн., яка станом на дату подання позову до суду не сплачена відповідачем.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу інфляційне збільшення у розмірі 15 грн. 34 коп. та 3% річних у розмірі 496 грн.73 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про надання послуг.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1. договору, сторони передбачили, що вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування згідно з калькуляцією, що додається до цього договору і складає 6000 грн. на рік, щомісячно по 500 грн. Перерахунок коштів проводиться щомісячно в розмірі 1/12 річної суми в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданим виконавцем рахункам. За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.

В супереч зазначеного пункту договору позивачем рахунку відповідачу не надавались, доказів надання рахунків матеріали справи не містять. У судовому засіданні12.11.213р. представника позивача було зобов'язано надати докази надання або відправлення, отримання відповідачем рахунків, але позивачем таких доказів надано не було. З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідача із рахунками на оплату виконаних робіт. Таким чином у відповідача відсутні підстави для оплати таких послуг.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Як докази надання послуг, позивач посилається на акти виконання умов договору (а.с.66-93).

Дослідивши надані позивачем акти виконання умов договору (а.с.66-93), судом встановлено, що ними підтверджується факт надання позивачем послуг за січень, березень, серпень, вересень 2011р., на суму 2000 грн. 00 коп., оскільки зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача, тоді як, акти за період з жовтня 2011 року по вересень2013р. на загальну суму 12 000 грн.00 коп., не містять печатки підприємства відповідача та підпису уповноваженої особи відповідача, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті, як належні докази надання послуг за даним договором у даній справі, таким чином суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, відповідно до наявних у матеріалах справи підписаних та скріплених печатками позивача та відповідача актів (а.с.66-69), позивач надав послуги за укладеним договором на загальну суму 2000 грн. 00 коп., в зв'язку з тим, що доказів оплати наданих позивачем відповідачу послуг, згідно актів виконання умов договору, які підтверджені матеріалами справи на суму 2000 грн., матеріали справи не містять, тобто відповідачем порушено умови договору, який підписаний між сторонами, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 2000грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційного збільшення у розмірі 15 грн. 34 коп. та 3% річних у розмірі 496грн.73 коп. суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Виходячи з того, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу 14000 грн. 00 коп., а матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг на суму 2000грн.00 коп., оплата вказаних послуг відповідачем проведена не була, судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 140 грн.67 коп. та інфляційній збитки у розмірі 15 грн. 34 коп.

На підставі наведеного та враховуючи, що акти виконання умов договору сторонами підписані тільки за січень, березень, серпень, вересень 2011р., на суму 2000 грн. 00 коп., а інші підписані лише з боку позивача, докази відправки на адресу відповідача документів, щодо вартості наданих послуг та доказів врегулювання спору між сторонами шляхом переговорів або заходами досудового врегулювання господарського спору за вказаний період позивач не надав, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр" (51918, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, б. 69, п/р 26002160559001 в ПАТ "КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13422783) на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (49068, м. Дніпропетровськ, просп. Свободи, буд. 136, п/р 26002060052442 в ПАТ КБ "Приватбанк", Петровське відділення м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33974259) суму основного боргу у розмірі 2000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 140 грн. 67 коп., інфляційній збитки у розмірі 15 грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 255 грн. 61 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 06.12.13р.