Decision № 35824162, 02.12.2013, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Справа № 915/1651/13

м. Миколаїв

за позовом: Прокурора Заводського району м. Миколаєва /54021, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14/ в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради /54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

від позивача: Цехоцький І.А. (довіреність №2285/02.02.01-22/01/14/13 від 16.10.2013р.)

від відповідача: ОСОБА_1 (підприємець)

у судовому засіданні приймає участь прокурор: Джос А.С.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Заводського району м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0518 га. нормативною грошовою оцінкою 416 120,00 грн. по АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски» у місті Миколаєві шляхом знесення самовільно встановлених споруд та повернути державі в особі Миколаївської міської ради; стягнути з відповідача шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 2 184,28 грн.

Відповідач письмовий відзив та заперечення по суті позову не надав. У судовому засіданні усно проти позову заперечує з тих підстав, що спірну земельну ділянку займав на підставі договору на утримання прилеглої території від 12.04.2007 року, який укладений з Адміністрацією Заводського району м. Миколаєва.

Заслухавши представника позивача, прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

10.07.2013р. фахівцями державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області установлено факт порушення земельного законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.07.2013р. (а.с. 12) та акт обстеження земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.07.2013 року (а.с. 13), якими встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 518 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски» під розміщення літнього майданчику, а саме 410 кв.м., шляхом встановлення огорожі біля кафе «Ковбой» та 108 кв. м. для встановлення навісів.

На підставі викладеного відповідачу було винесено припис № 000693 від 18.07.2013 року, яким зобов'язано відповідача у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства (а.с. 16) та складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2013р. № 000460, згідно якого заподіяна відповідачем матеріальна шкода становить 4184,28 грн.

Постановою від 18.07.2013р. № 000451 на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 187,00 грн.

Повторною перевіркою (акт перевірки від 19.08.2013р.) встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису від 18.07.2013р. № 000693 щодо звільнення самовільного зайнятої ділянки площею 518 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски», у зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності та повторно винесено припис № 000702 від 19.08.2013р. про усунення порушень земельного законодавства (а.с. 22).

Фахівцями Державної інспекції сільського господарства у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка склала 4184,28 грн.

Відповідач розмір нарахованої матеріальної шкоди оплатив частково, в сумі 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 29.07.2013р. № 42.

Таким чином, після здійснення часткової оплати розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки складає 2 184,28 грн.

Враховуючи, що відповідач вимоги, викладені у приписах не виконав, прокурор був змушений звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовними вимогами про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0518 га. нормативною грошовою оцінкою 416 120,00 грн. по АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски» у місті Миколаєві шляхом знесення самовільно встановлених споруд та повернути державі в особі Миколаївської міської ради; стягнути з відповідача шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 2 184,28 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

статтею 13 Конституції України, яка кореспондується із статтею 324 Цивільного кодексу України та статтею 148 Господарського кодексу України, передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин стосовно земель міської громади.

При цьому, пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції міської ради, ці питання розглядаються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Отже, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності.

Відповідачем не надано доказів прийняття рішення Миколаївською міською радою щодо надання йому спірної земельної ділянки у користування.

З огляду на вищезазначене помилковим є посилання відповідача на договір від 12.04.2007 року, який укладений з Адміністрацією Заводського району м. Миколаєва, як на підставу для користування спірною земельною ділянкою, оскільки адміністрація не є органом, який вирішує питання землекористування.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації є самовільним зайняттям земельних ділянок.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, відповідно якої був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка склала 4 184,28 грн. З врахування часткової оплати відповідачем завданої шкоди, вимоги щодо стягнення 2184,28 грн. є правомірними.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про наявність в нього дозвільної документації на зайняття та використання спірної земельної ділянки.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2/ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0518 га. нормативною грошовою оцінкою 416 120,00 грн. по АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски» у місті Миколаєві шляхом знесення самовільно встановлених споруд та повернути державі в особі Миколаївської міської ради.

Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2/ шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0518 га по АДРЕСА_2, біля АГК «Ліски» у місті Миколаєві в сумі 2 184,28 грн. (р/р 331193317000002, отримувач УК у м. Миколаєві, К24062100 банк одержувача - УДКСУ у Миколаївській області, МФО банку - 826013, ЄДРПОУ 37992781).

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2013р.