Court ruling № 35794944, 02.12.2013, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 грудня 2013 року Справа № 915/1656/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства "Дослідний завод Інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України", вул. Чкалова, 197, м. Миколаїв, 54003

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком", вул. Степова, 2, м. Миколаїв, 54003

про стягнення заборгованості за договором оренди № 12 від 10.11.2010 року в сумі 110 121, 61 грн., в тому числі: 21 324, 21 грн. - заборгованості за орендні платежі; 48 655, 00 грн. - збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна; 40 142, 40 грн. - неустойки за користування орендованим майном під час прострочки

за участю представників сторін:

від позивача Архипов Дмитро Олександрович, довіреність № 003 від 01.04.2013 року;

від відповідача Когін Андрій Валерійович, довіреність б/н від 23.09.2013 року

Державне підприємство "Дослідний завод Інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" про стягнення заборгованості за договором оренди № 12 від 10.11.2010 року в сумі 111 585, 66 грн., в тому числі: 22 788, 26 грн. - заборгованості за орендні платежі; 48 655, 00 грн. - збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна; 40 142, 40 грн. - неустойки за користування орендованим майном під час прострочки.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.09.2013 року було порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року розгляд справи відкладено на 29.10.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів. Позивача зобов'язано подати суду: оригінали всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви для огляду у судовому засіданні; рахунки, які виставлялись орендарю (у разі їх наявності); детальний розрахунок ціни позову; докази листування сторін; додатки до договору оренди № 12 від 10.11.2010 року та додаткової угоди; акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 року розгляд справи відкладено на 12.11.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та неявкою представника відповідача. Позивача повторно зобов'язано подати суду: оригінали всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви для огляду у судовому засіданні; рахунки, які виставлялись орендарю (у разі їх наявності); детальний розрахунок ціни позову; докази листування сторін; додатки до договору оренди № 12 від 10.11.2010 року та додаткової угоди; акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 року розгляд справи відкладено на 18.11.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів. Позивача втретє зобов'язано подати суду вищезазначені документи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.11.2013 року розгляд справи відкладено на 02.12.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів. Позивача вчетверте зобов'язано подати суду вищезазначені документи.

Вказаною ухвалою від 18.11.13 року прийнято клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог. Відтак, предметом спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди № 12 від 10.11.2010 року в сумі 110 121, 61 грн., в тому числі: 21 324, 21 грн. - заборгованості за орендні платежі; 48 655, 00 грн. - збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна; 40 142, 40 грн. - неустойки за користування орендованим майном під час прострочки.

29.11.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшов розрахунок заборгованості на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2013 року. Вказаний документ долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.12.2013 року за клопотанням представника позивача оголошувалась перерва з 15-15 год. до 16-00 год.

Після перерви від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2013 року заяву підтримав, просив залишити позов без розгляду у зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Представник відповідача не заперечував проти залишення позову без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України неподання позивачем витребуваних судом документів без поважних причин або нез'явлення представника позивача у судове засідання на виклик суду незалежно від причин є підставами для залишення позову без розгляду.

Таким чином, наведена норма встановлює дві окремі та самодостатні підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами від 29.05.2013 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи за наявними матеріалами з огляду на наступне.

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року, 29.10.2013 року, 12.11.2013 року, 18.11.2013 року позивача зобов'язано подати суду:

- оригінали всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви для огляду у судовому засіданні;

- рахунки, які виставлялись орендарю, та на підставі яких здійснювались оплати відповідачем;

- детальний розрахунок ціни позову (з вказівкою дати, суми та періоду нарахування, а також здійснених відповідачем проплат)

- додатки до Договору оренди № 12 від 10.11.2010 року та Додаткової угоди;

- акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Вимоги ухвали суду в повному обсязі не виконано, витребувані документи суду не подано, жодної причини неможливості виконання вимог суду позивачем не наведено.

Відтак, неподання позивачем суду витребуваних згідно ухвал суду доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, перешкоджає розгляду справи з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за Договором оренди № 12 від 10.11.2010 року, укладеним між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) в сумі 110 121, 61 грн., в тому числі: 21 324, 21 грн. - заборгованості за орендні платежі; 48 655, 00 грн. - збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна; 40 142, 40 грн. - неустойки за користування орендованим майном під час прострочки

Умовами вищевказаного Договору оренди № 12 від 10.11.2010 року сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.3 Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку майна. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на орендодавця.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору відповідач зобов'язався прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі та використовувати це майно відповідно до його призначення та умов договору.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору орендар зобов'язався до підписання договору сплатити авансові платежі, передбачені п. 3.8 договору (зайва сума орендної плати, що надійшла до балансоутримувача, підлягає заліку в рахунок подальших платежів). Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні два місяці) з урахуванням внесених орендарем авансових платежів. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, він має відшкодувати орендодавцю збитки у сумі, на яку вони перевищують розмір авансу.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду визначене договором майно за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно с договором оренди, а у разі оренди майна на строк не менше ніж три роки - після державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на ___ рік та діє з 10.11.10 року по 31.12.10 року включно.

До матеріалів справи також подано Додаткову угоду від 20.12.11 року до Типового договору оренди № 12, умови якої є ідентичними умовам вищевказаного Договору.

Відповідно до п. 10.1 Додаткової угоди до Договору цей договір укладено строком на 1 рік та діє з 02.01.12 року по 31.12.12 року включно.

Позивачем з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.13 року заявлено до стягнення (резолютивна частина позовної заяви) заборгованість з орендної плати в розмірі 21 324, 21 грн.

Судом встановлено, що до суми заборгованості за орендні платежі позивачем також включено заборгованість за вантажно-розвантажувальні роботи, на доказ чого подано Акти виконаних робіт за період з червня 2010 року по липень 2012 року включно (том І, арк. справи 18-47). Натомість, умовами Договору оренди № 12 від 10.11.2010 року, а також умовами Додаткової угоди не передбачено виконання таких робіт. Крім того, Договір оренди, на який посилається позивач, укладено значно пізніше, ніж надавались вказані послуги. Відтак, заявлення до стягнення коштів за вантажно-розвантажувальні роботи на підставі договору оренди № 12 від 10.11.2010 року є безпідставним. Крім того, позивачем заявлено до стягнення лише орендну плату.

При цьому, судом також встановлено, що позивачем, як на доказ підтвердження наявності заборгованості з орендної плати, подано суду рахунки-фактури (том І, арк. справи 157-179) та реєстри платіжних документів за період з січня 2011 року по жовтень 2012 року включно, які підтверджують факт оплати відповідачем коштів (том І, арк. справи 48-79).

При цьому, судом враховано, що подані до справи всі рахунки-фактури (том І, арк. справи 157-179) не містять підстав платежу, а саме: посилань на договір оренди № 12 від 10.11.2010 року, який є підставою позову, посилань на предмет оренди, за користування яким виставлялись рахунки тощо.

В поданих суду реєстрах платіжних документів за період з січня 2011 року по жовтень 2012 року підставою здійснення платежів зазначено: «оплата за оренду приміщення» або «оплата за оренду приміщення та транспортні послуги» або «оплата за транспортні послуги». В поданих суду реєстрах платіжних документів також відсутні посилання на договір оренди, який визначено позивачем в якості підстави позову.

Натомість, як вбачається з поданого розрахунку заборгованості, позивачем самостійно здійснено зарахування частини коштів в рахунок погашення заборгованості з орендної плати та частини коштів - в рахунок погашення заборгованості за вантажно-розвантажувальні послуги. Жодних підстав для здійснення вказаного перерозподілу коштів та доказів на їх підтвердження суду не подано. Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення саме заборгованість з орендної плати, а розрахунки здійснювались з різним призначенням платежу, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок, самостійно встановити призначення платежу та зарахувати кошти на ті чи інші цілі.

Судом також звернуто увагу на те, що відповідно до п. 3.9 Договору оренди та Додаткової угоди зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансу в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць (два останні місяці) оренди. При цьому, в поданому позивачем розрахунку (том І, арк. справи 17) зазначено про здійснення відповідачем передоплати за два місяці оренди в сумі 7 795, 69 грн. без подання відповідних доказів, а в розрахунку від 29.11.13 року вказані суми вже не значаться (том ІІ, арк. справи 5), що також створює суперечності у розрахунках.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Умовами Договору та Додаткової угоди передбачено складання Акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною угод. При цьому відповідно до п. 2.3 Договору, Додаткової угоди обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на орендодавця.

Позивачем не подано суду Акт прийому-передачі приміщення, що унеможливлює встановлення факту передачі приміщення в оренду, а відтак, і дати початку нарахування орендної плати.

Посилання позивача на акт прийому-передачі майна від 01.06.2010 року (том І, арк. справи 180) не може бути взятий до уваги як належний доказ передачі приміщення в оренду за договором, визначеним в якості підстави позову, оскільки Договір оренди № 12 від 10.11.2010 року укладено пізніше.

Посилання позивача на приписи ст. 785 Цивільного кодексу України стосуються відносин, коли закінчився строк дії договору оренди, а орендар фактично користується орендованим майном. Враховуючи неподання суду доказів передачі приміщення в оренду (доказів складання акту прийому-передачі майна в оренду), відсутні підстави стверджувати про необхідність вчинення дій по поверненню майна шляхом складання відповідного акту, а, відтак, і нарахування неустойки за користування орендованим майном під час прострочки, а також стягнення збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна.

Враховуючи вищевикладене, неподання суду додатків до Договору оренди № 12 від 10.11.2010 року та Додаткової угоди, а також акту прийому-передачі орендованого приміщення, які мають істотне значення для встановлення обставин справи та їх належної правової оцінки у світлі заявлених вимог, позбавляє суд можливості встановити наявність порушеного права позивача.

Визначеність документів, потрібних для вирішення заявленого позову, підтверджена змістом ухвал суду. Неподання витребуваних судом доказів перешкоджає вирішенню спору по суті.

Враховуючи неможливість встановлення відповідних обставин за допомогою інших засобів доказування, а також клопотання позивача від 02.12.2013 року про залишення позову без розгляду (том ІІ, арк. справи 6), заявлений позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із наявністю всіх умов, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює випадки повернення судового збору. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Пунктом 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами та доповненнями від 29.05.2013 року встановлено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до п. 5-5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Як вбачається з поданого суду платіжного доручення № 126 від 10.07.2013 року (том І, арк. справи 8) позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 231, 71 грн.

Оскільки підставою для залишення позову без розгляду в спірному випадку є неподання позивачем витребуваних господарським судом доказів, необхідних для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу Державному підприємству "Дослідний завод Інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України" з Державного бюджету України 2 231, 71 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. 44, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

залишити без розгляду позов Державного підприємства "Дослідний завод Інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України" (код ЄДРПОУ 05410381) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" (код ЄДРПОУ 37031228) про стягнення заборгованості за договором оренди № 12 від 10.11.2010 року в сумі 110 121, 61 грн., в тому числі: 21 324, 21 грн. - заборгованості за орендні платежі; 48 655, 00 грн. - збитків, заподіяних невиконанням свого зобов'язання з проведення ремонтних робіт орендованого майна; 40 142, 40 грн. - неустойки за користування орендованим майном під час прострочки.

Повернути позивачу Державному підприємству "Дослідний завод Інституту імпульсних процесів та технологій Національної академії наук України" вул. Чкалова, 197, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410381) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 231, 71 грн. (дві тисячі двісті тридцять одна грн. 71 коп.), сплачений згідно платіжного доручення № 126 від 10.07.2013 року, у зв'язку із залишенням позову без розгляду, про що видати ухвалу про повернення судового збору після набрання даною ухвалою законної сили.

Після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш