Decision № 35758786, 03.12.2013, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

ун. № 759/10150/13-ц

пр. № 2/759/4662/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Оленчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» (надалі ПАТ) до ОСОБА_1 про стягнення боргу

встановив:

Позивач 09.07.2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 27.06.2008 року він уклав кредитний договір з банком, (до якого вносились погоджені сторонами за цим договором зміни) отримав кредит на суму 28 439 доларів США, однак умови його не виконує в повному обсязі.

Станом на 04.06.2013 року загальна заборгованість із врахуванням поточної, простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по процентах за користування кредитом, простроченої комісії, пені за несвоєчасну оплату процентів, кредитних коштів, прострочення сплати комісії, 3% річних за порушення зобов*язань по договору, складає 116 090 грн 57 коп за курсом НБУ гривні до доларів США.

29.10.2013 року позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути вказані види платежів за станом на 29.10.2013 року у загальній сумі 14524, 03 доларів США, або 82 312 грн 15 коп за станом на 29.10.2013 року (а.с.96).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відділення банку ПАТ, в якому він отримував кредитні кошти надало на його звернення відповідь від 15.11.2013 року про те, що його борг за кредитом становить 6568,55 доларів США, прострочена заборгованість відсутня (а.с.108).

На зазначені заперечення представник позивача пояснив, що не заперечує вказаний факт, але довідка відділення банку видана за станом на 15.11.2013 року; а борг відповідачу обчислювався за станом на 29.10.2013 року, тобто, відповідач за станом на 29.10.2013 року мав борг по процентах за кредит, по кредиту, по комісії, але після пред*явлення позову у липні 2013 року та після 29.10.2013 року він вказаний борг сплатив, тому довідка від 15.11.2013 року і свідчить про відсутність простроченої заборгованості саме на вказану дату. Про пеню річні проценти у довідці не зазначено.

В подальшому суд оголосив перерву для надання додаткових розрахунків.

В судовому засіданні 03.12.2013 року представник позивача просить стягнути з відповідача 9567,73 доларів США, що становить за курсом НБУ 76 546,80 грн станом на 29.10.2013 року.

У зазначену суму входить борг по кредиту в тій же сумі, як і вказано в довідці відділення банку 6568,55 доларів США, а також борг по процентах за період з 27.06.2008 року по 29 жовтня 2013 року та пеню за станом на 29.10.2013 року за невчасну сплату процентів ,кредиту та комісії.

Надав відповідний розрахунок.

Суд продовжив розгляд справи, враховуючи, що відповідачу було запропоновано в судовому засіданні 19.11.2013 року надати свій розрахунок боргу, але він в судове засідання 03.12.2013 року не прибув взагалі, розрахунку не надав, причини неявки не повідомив.

Тому суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов у визначеному позивачем 03.12.2013 року розмірі підлягає задоволенню за такими підставами.

Суд також керується вимогами ст. 10, 11, 60 ЦПК України щодо змагальності, диспозитивності та обов*язку доказування сторонами своїх вимог чи заперечень в ході розгляду справи.

Суд вважає, що зазначений у позовній заяві договір укладений між сторонами відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України.

Суд приймає до уваги, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, тому при таких обставинах банк має право відповідно до ст. 526 ЦК України вимагати від іншої сторони по договору повернення належних йому грошей, обумовлених процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочення виконання зобов*язань.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України у випадку , якщо за договором позики встановлений обов*язок позичальника повернути позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини , позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Сторони не оспорюють наявність кредитного договору між ним.

Як видно із матеріалів справи кредитні кошти відповідач отримав у доларах США, тому, на думку суду, повертати борг повинен в доларах США ( ст. 554 ЦК України). Ця обставина підтверджується розрахунками позивача, в яких він визначає розмір боргу, процентів, комісії, пені за кредитним договором у доларах США.

Суд стягує із відповідача суму боргу , враховуючи розрахунок позивача, наданий 03.12.2013 року. З його змісту видно, що пеня нарахована за період 1 рік до звернення до суду (з 06.07.2012 року ), а до суду позивач звернувся 05.07.2013 року (конверт на а.с. 48). Кінцева дата нарахування пені та інших видів стягнення у наданому розрахунку - 29.10.2013 року.

Суд приймає вказаний розрахунок за достовірний, оскільки він не спростований відповідачем, котрий не виявив бажання надати свій розрахунок та приймати участь у справі (після (19.11.2013 року ) взагалі.

З огляду на те, що відповідач дійсно допускав порушення умов договору і позивач наполягає (фактично) застосувати приписи ст. 1050 ЦК України, не дивлячись на те, що відповідач немає прострочених боргів, але має визначені умовами кредитного договору та доповнень до нього у випадку, якщо за договором позики встановлений обов*язок позичальника повернути позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Вимоги щодо комісії, пені передбачені в договорі сторонами, тому суд не має права відмовляти позивачу у їх задоволення.

Суд не вважає, що позивач пропустив строк давності взагалі, оскільки відповідач періодично сплачував платежі, тим самим строк позовної давності переривався, строку щодо стягнення пені позивач дотримався, визначивши його за період 1 рік до дня звернення до суду (а також строк перебування справи у суді до 29.10.2013 року). Крім того, суд враховує, що строк дії кредитного договору закінчується 26.06.2015 року.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 1% від задоволених позовних вимог майнового характеру (76 546,80 грн), що становить 765 грн 47 коп, тобто, частково та 114 грн 70 коп за забезпечення позову (квитанції позивача на ас.47,49; ухвала суду щодо забезпечення позову на а.с.53).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити .

Стягнути із ОСОБА_1, проживає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» (м.Київ бул. Т. Шевченка/вул..Пушкінська, 8/26 , Код 14359319, заборгованість в сумі 9567,73 доларів США, що становить за курсом НБУ 76 546грн 80 коп станом на 29.10.2013 року.

Стягнути із ОСОБА_1, проживає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» (м.Київ бул. Т. Шевченка/вул..Пушкінська, 8/26 , Код 14359319) 0 судовий збір 765 грн 47 коп, та 114 грн 70 коп , а всього судового збору 870 грн 17 коп

Апеляційна скарга рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його оголошення на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя: