Decision № 35735641, 27.11.2013, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/18416/13-ц

Номер провадження №2/522/11929/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді - Суворової О.В.

при секретарі - Бондаренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до споживчого товариства „Центр" про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТ „Центр" про стягнення грошових коштів, в якому згідно уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 30 000 доларів США, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 3% річних, що за період з 18.04.2008 року складає 4 950 доларів США, а також судовий збір у розмірі 2 800 грн.

При цьому позивач посилається на те, що 18 квітня 2008 року між СТ „Центр" та ОСОБА_1 укладено попередній договір про намір укласти договір купівлі-продажу не житлового приміщення загальною площею 537.1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому позивачем було передано відповідачу завдаток в сумі 30 000 доларів США за придбання об'єкта нерухомості, що підтверджується розпискою.

В подальшому правочин з придбання нежитлового приміщення не відбувся та по теперішній час відповідачем не були повернуті позивачу грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США.

Також позивач зазначає, що у серпні 2012 року з тексту постанови Одеського апеляційного господарського суду йому стало відомо, що на момент укладення попереднього договору, об'єкт нерухомості перебував у власності ПМП „Бей Вей", у зв'язку з чим має місце порушення зобов'язання з вини кредитора в поєднанні з припиненням зобов'язання до початку його виконання внаслідок неможливості його виконання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі і просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала і просила суд при розгляді справи застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що попередній договір про наміри укласти договір купівлі-продажу був укладений 18.04.2008 року, строк позовної давності згідно вимог ст. 257 ЦК України сплив 18.04.2011 року, що є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 ЦК України.

При цьому представник відповідача зазначив, що відповідачу на праві власності належить СТО, площею 537.6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.06.2000 року. Крім того, відповідачу на праві власності належало кафе „Подсолнух", загальною площею 446.0 кв.м, яке також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.08.1997 р. І саме кафе „Подсолнух", а не СТО, було предметом розгляду у Одеському апеляційному господарському суді, що чітко вбачається з постанови суду. СТО, що є предметом попереднього договору, як належало відповідачу, так і належить йому до теперішнього часу, і що відповідач готовий у будь-який час укласти договір купівлі-продажу СТО з позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що у позові слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем по справі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 квітня 2008 року між СТ „Центр" та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 537.1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Згідно розписки позивачем було передано відповідачу завдаток в сумі 30 000 доларів США за придбання об'єкта нерухомості.

Між тим, згідно ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Крім того, згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи договір від 18 квітня 2008 року укладений між СТ „Центр" та ОСОБА_1 у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, і без зазначення істотної умови договору - строку дії договору. А тому цей договір є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення.

Так, згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно вимог ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Тому, виходячи з вищенаведеного, перебіг строку позовної давності по спорах, що виникають з приводу зазначеного договору, у тому числі щодо стягнення грошових коштів за цим договором починається з 18.04.2008 року, з моменту укладення договору.

Виходячи з того, що договір між сторонами був укладений 18.04.2008 року, строк позовної давності згідно вимог ст. 257 ЦК України сплив 18.04.2011 року, що є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 ЦК України.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що на момент укладення попереднього договору, об'єкт нерухомості перебував у власності ПМП „Бей Вей" , а не у відповідача, у зв'язку з чим має місце порушення зобов'язання з вини кредитора в поєднанні з припиненням зобов'язання до початку його виконання внаслідок неможливості його виконання, т.я. судом встановлено і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідачу на праві власності належить не житлове приміщення (СТО) площею 537.6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.06.2000 року. Крім того, відповідачу на праві власності належало кафе „Подсолнух", загальною площею 446.0 кв.м, яке також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.08.1997 р. І саме кафе „Подсолнух", а не СТО, було предметом розгляду у Одеському апеляційному господарському суді.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до споживчого товариства „Центр" про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Суворова

27.11.2013