№ 357245, 31.07.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

31.07.06 Справа№ 2/838-22/183а

за позовною заявою Прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів

до відповідача ТзОВ „Львівська фірма „Фактор”, м.Львів

про стягнення 3604,00 грн.

Суддя М.Желік

при секретарі С.Печений

Представники

Прокурор: Мричко Т.Г.

Від позивача: Кобякова М.В. -предст.

Від відповідача: Новаківський В.І. - директор

Суть спору: Розглядається адміністративний позов Прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів до ТзОВ „Львівська фірма „Фактор”, м.Львів про стягнення 3604,00грн.

Ухвалою суду від 02.06.2006 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.06.2006 року. В порядку ст.150 КАС України розгляд справи відкладено до 11.07.2006р. та до 25.07.2006р. 25.07.2006р. в судовому засіданні оголошена перерва до 31.07.2006р.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 КАС України, судом вживались заходи для встановлення всіх обставин справи, виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представникам сторін роз'яснено його права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України.

В судове засідання прокурор та представник позивача з”явилися, позов підтримали, наполягали на задоволенні позовних вимог. Предстваник відповідача з”явився, проти позову заперечив з підстав викладених в заперечнні проти адміністративного позову, просить в позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У відповідності до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в кількості 2 робочих місця. Відповідач у звітному році працевлаштува 1 інваліда, що підтверджено Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік., поданим відповідачем до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно ст.20 підприємства, установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Відповідач в порушення вимог ст.20 Закону не сплатив позивачу кошти за нестворені робочі місця в сумі 3604,00 грн., що призвело до звернення Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позов до суду про примусове стягнення даних коштів.

Щодо твердження відповідача про фактичне створення ним робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій за порушення вимог ст.20 Закону, та посилання на дану обставину, як на підставу заперечень проти позову, слід зазначити наступне.

Ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечння працевлаштування інвалідів. Частина друга ст.19 даного Закону покладає відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, визначено, що робоче місце інваліда -це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємтсва за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3). Згідно з п.5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач належних доказів про сворення робочих місць для інвалідів в порядку встановленому Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів не надав, а отже викладені у запереченні обставини не довів.

Враховуючи наведенне, суд, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Львівська фірма „Фактор” (м.Львів, вул.Патона,2/5, кв.29, код ЄДРПОУ 31977787) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Львівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.Львів, пл.Маланюка,6, р/р 31216230600002 УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949066) 3604,00 грн.

3. Стягнути з ТзОВ „Львівська фірма „Фактор” (м.Львів, вул.Патона,2/5, кв.29, код ЄДРПОУ 31977787) в доход державного бюджету 36,04 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Желік М.Б.