Court ruling № 3558705, 05.05.2009, Donetsk Administrative Court of Appeal

Суддя 1 інстанції Качуріна Л.С.

Суддя доповідач Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

5 травня 2009 року справа № 2-а-2072/08/1270

зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

При секретарі судового засідання: Кірсановій М.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з′явився

Від першого відповідача: Шемяков Д.М. - за дов. від 06.09.2007 року

Від другого відповідача: не з′явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Свердловську

Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного судувід 20 жовтня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-2072/08/1270 (суддя Качуріна Л.С.)за позовомДержавної податкової інспекції у м.Свердловську

Луганської області До1) Товариства з обмеженою відповідальністю

«Форум»

2) Приватного підприємства «Салют-2003»Про

визнання господарського зобов′язання, підтвердженого договором недійсним, стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року (арк. справи 74-76) відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум» та Приватного підприємства «Салют-2003».

В апеляційній скарзі позивач (арк. справи 79-80) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт, зокрема, зазначає, що господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору №12-01-04/С/Х/10 від 12 січня 2004 року підлягає визнанню недійсним у зв'язку з тим, що договір між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» є таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, спрямований на безпідставне отримання прибутків, ухилення від сплати податків з огляду на те, що рішенням Господарського суду Луганської області від 3 липня 2006 року установчі документи ПП «Салют-2003» визнані недійсними з моменту реєстрації підприємства, тобто з 21 травня 2003 року.

Перший відповідач під час апеляційного розгляду справи зазначав, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Розгляд справи відбувався з фіксування судового процесу технічними засобами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

12 січня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум» (покупець) та Приватним підприємством «Салют-2003» (продавець) укладено договір № 12-01-04/С/Х/10 на передачу у власність сільськогосподарської продукції - насіння соняшника загальною кількістю - 600 тон, вартістю за 1 одиницю товару - 1300 грн., загальна вартість товару - 780000 грн., у тому числі ПДВ - 130000 грн. Згідно з зазначеним продажем продукції Покупцю (ТОВ «Форум») Продавцем (ПП «Салют-2003») була виписана податкова накладна № 18 від 12 січня 2004 року на суму 350000 грн., в тому числі ПДВ 58333,33 грн. На виконання зазначеної угоди, з розрахункового рахунку першого відповідача було перераховано на розрахунковий рахунок другого відповідача грошові кошти в загальній сумі 350000 грн. за платіжним дорученням від січня 2004 року. (арк. справи 6-9).

Постановою Господарського суду Луганської області від 3 липня 2006 року по справі № 12/333пн-ад установчі документи Приватного підприємства «Салют-2003» (ідентифікаційний код 32474222) визнані недійсними з моменту реєстрації підприємства, тобто з 21 травня 2003 року та зобов'язано відповідача здійснити ліквідацію ПП «Салют-2003» відповідно до чинного законодавства. (арк. справи 32-33).

Із матеріалів справи вбачається, що договір № 12-01-04/С/Х/10 від 12 січня 2004 року був укладений між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» під час здійснення ПП «Салют-2003» господарської діяльності, подання податкової звітності.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, підставами для рішення суду про визнання недійсним господарського зобов′язання можуть бути різні обставини. Так, господарським судом Луганської області було встановлено, що фактично документи, печатка та штамп ПП «Салют-2003» у директора ОСОБА_1 не знаходились і він не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю. Таким чином, він не мав можливості укладати договір № 12-01-04/С/Х/10 від 12 січня 2004року та видавати і підписувати видаткові та податкові накладні.

Наявність наміру сторін зобов'язання означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети з інтересами держави та суспільства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка заві суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягуються все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. У частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України зазначено, що визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Колегія суддів погоджує висновок суду 1 інстанції, що з урахуванням вищезазначеного вимога податкового органу визнати недійсним господарського зобов'язання, підтверджене договором № 12-01-04/С/Х/10 від 12 січня 2004 року між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003», судовому розгляду не підлягає.

При цьому, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, але за змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України застосування передбачених нею санкцій можливе судом лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду у доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вониналежать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських, як такі, що відповідають визначенню, передбаченому частиною 1 статті 208 ГК України. У зв'язку з цим такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків встановлених відповідно до статті 250 ГК України.

Згідно статті 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санки! можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивач вимагав стягнути з ПП «Салют-2003» на користь ТОВ «Форум» грошові кошти (вартість продукції) на загальну суму 350000 грн., видати наказ. Але, з наявних у справі доказів вбачається, що ПП «Салют-2003» з 15 серпня 2006 року знято з податкового обліку в Ленінській міжрайонній податковій інспекції м.Луганська, а свідоцтво платника ПДВ № 17312930, видане 4 червня 2003 року, анульовано актом № 239 від 15 серпня 2006 року. Ці обставини унеможливлюють прийняття рішення відносно ліквідованого суб'єкта.

Щодо вимоги позивача стягнути з ТОВ «Форум» в доход Державного бюджету України отриману сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) в кількості 280 тон на суму 350000 грн., а у разі неможливості повернути майно в натурі - стягнути первісну вартість отриманої продукції в сумі 350000 грн., колегія суддів зазначає наступне. Договір №2-01-04/С/Х/10 від 12 січня 2004 року між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» виконано 12 січня 2004 року, про що свідчать видаткова та податкові накладні, а позов Державна податкова інспекція у м.Свердловську пред'явило до ТОВ «Форум» 27 листопада 2007 року з пропущенням строку можливого застосування судом адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-2072/08/1270 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-2072/08/1270 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 травня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена 5 травня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова