Court ruling № 35533183, 21.11.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 9104/147915/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

01.06.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітар» звернулося в суд з позовом до відповідача - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000721520 від 18.05.2012 р., яким позивачу донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31490.00 грн. основний платіж та 15745.00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач свої вимоги мотивовує тим, що Тернопільською ОДПІ було проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року. За результатами перевірки було складено акт про перевірку №711/1520/32549968 від 20.04.2012 року на основі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000721520 від 18.05.12 р., яким позивачу донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31490.00 грн. основний платіж та 15745.00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачем було зроблено висновок про завищення ТОВ «Елітар» суми податкового кредиту за лютий 2012 року на суму 31 490.00 грн., що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2012 року на суму 31 490.00 грн. Відповідно до висновків Тернопільської ОДПІ позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по Декларації з ПДВ за лютий 2012 року податкову накладну №23 з датою виписки 28.02.2012 року на загальну суму 188 940.00 грн., в тому числі ПДВ 31490.00 грн. яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в лютому 2012 року.

Податкова накладна від 28.02.2012 року №23 видана продавцем ТОВ «Променергозбут» покупцю ТОВ «Елітар» на підтвердження фінансово-господарської операції, що здійснювалась на підставі договору поставки від 20.02.2012 року. На вимогу позивача продавцем надано копію електронної квитанції про направлення податкової накладної №23 від 28.02.2012 року на адресу податкової інспекції. Реальність виконання даної господарської операції між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Променергозбут» відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час зафіксовані в квитанції.

Таким чином, податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, та дає право включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача за відповідний період.

З урахуванням наведених обставин, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р. позов задоволено. Податкове повідомлення - рішення №0000721520 від 18.05.2012 року визнано нечинним та скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна №23 від 28.02.2012 р. на загальну суму 188 940.00 грн., в тому числі ПДВ 31 490.00 грн. у встановленому законом порядку направлена до Єдиного державного реєстру податкових накладних, повідомлення про її неприйняття від податкової інспекції до продавця не надходило, а тому суд прийшов до висновку, що в позивача ТОВ «Елітар» були всі підстави для віднесення сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 31 490.00 грн. до податкового кредиту, відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зокрема зазначає, що податкова накладна від 28.02.2012р. № 23 всупереч нормативних вимог Порядку заповнення податкової накладної, не містить відмітку «X» про включення її до Єдиного реєстру податкових накладних. Цей факт підтверджує відсутність реєстрації даної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки, податкова накладна заповнюється продавцем товарів (послуг), то в разі наміру продавця зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або її реєстрації, продавець зобов'язаний зробити помітку «X» в верхній лівій частині податкової накладної.

Більш того, згідно п. 13 та п. 17 Порядку з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі. Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Отже, у ТОВ «Елітар» був комплекс правових заходів (направлення заяви зі скаргою та направлення запиту) щодо встановлення факту наявності податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та вчинення дій щодо сприяння реалізації права на включення сум до податкового кредиту ПДВ, якими платник податків не скористався та проігнорував.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, Тернопільською ОДПІ було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар" декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 711/1520/32549968 від 20.04.2012 року, на основі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000721520 від 18.05.12 р., яким позивачу донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31490.00 грн. основний платіж та 15745.00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно висновків Тернопільської ОДПІ позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2012 р податкову накладну № 23 з датою виписки 28.02.2012 року на загальну суму 188 940.00 грн. в тому числі ПДВ 31490.00 грн. яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в лютому 2012 року.

Слід зазначити, що наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 01.11.2011 року передбачено, що податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і надається покупцю після такої реєстрації.

Податкова накладна від 28.02.2012 року №23 видана продавцем ТОВ «Променергозбут» покупцю ТОВ «Елітар» на підтвердження фінансово-господарської операції, що здійснювались на підставі договору поставки від 20.02.2012 року. На вимогу позивача продавцем було надано копію електронної квитанції про направлення податкової накладної №23 від 28.02.2012 року на адресу податкової інспекції.

Варто врахувати, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані в квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В контексті наведеного судом встановлено, що відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних від 20.03.2012 року № 9013381377 поданого ТОВ «Елітар» до Тернопільської ОДПІ під рядком 11 включено податкову накладну, виписану ТОВ «Променергозбут» за №23 від 28.02.2012 року на загальну суму 188 940.00 грн., в тому числі ПДВ 31 490.00 грн.

Так як, від податкової інспекції не надійшло повідомлення на адресу продавця, ТОВ «Променергозбут» про неприйняття податкової накладної то відповідно до п.10 ст.201 Податкового кодексу України вона вважається зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а тому, колегія суддів вважає, що позивач ТОВ «Елітар» мав повне право віднести сплачену суму податку на додану вартість 31 490.00 грн. до податкового кредиту по податку на додану вартість.

Також, підтвердженням направлення податкової накладної продавцем від 28.02.2012 року №23 до ЕРПН являється лист ТОВ «Променергозбут», а також витяг з програмного забезпечення «М.Е.DОС» від 06.03.2012 року про звіт, який підтверджує направлення в електронному варіанті даної накладної до податкової інспекції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна №23 від 28.02.2012 на загальну суму 188 940.00 грн., в тому числі ПДВ 31 490.00 грн. у встановленому законом порядку направлена до Єдиного державного реєстру податкових накладних, повідомлення про її неприйняття від податкової інспекції до продавця не надходило, а тому суд дійшов до вірного висновку, що в позивача ТОВ «Елітар» були всі підстави для віднесення сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 31 490.00 грн. до податкового кредиту, а відтак податкове повідомлення- рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-1970/2367/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик