Court ruling № 35513682, 20.11.2013, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №784/4715/13 20.11.2013 20.11.2013 20.11.2013

Провадження №22-ц/784/3714/13

Головуюча першої інстанції : Спінчевська Н.А.

Категорія-32 Доповідач апеляційного суду:Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2013р., листопада місяця, 20 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Довжук Т.С.

Коломієць В.В.

із секретарем

судового засідання - Богуславською О.М.

з участю:

відповідача - ОСОБА_4

його представника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2013 р., у справі за

позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

08.08.2013 р. ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 09.08.2012 р. ОСОБА_4 , який керував належним йому легковим автомобілем «Міцубіші Галант», державний номер НОМЕР_1., рухаючись на території дворового проїзду в районі будинку №4 проспекту Жовтневого м. Миколаєва, порушив вимоги п. 2.3, 13.1 Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на неї, внаслідок чого з його вини, їй було завдано тілесних ушкоджень.

Внаслідок ушкодження здоров'я їй завдано майнової шкоди, пов'язаної з витратами на відновлення стану здоров'я..

Розмір майнової шкоди складає 422 грн.59 коп.

Крім того, їй завдана моральна шкода на 10.000 грн., яка спричинена моральними стражданнями з приводу ушкодження здоров'я, необхідності вжиття заходів до його відновлення.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про відшкодування зазначених втрат.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2013 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема цим рішенням постановлено про стягнення з відповідача на користь позивачки 357 грн. 47 коп. в рахунок відшкодування майнової та 1500 грн. моральної шкоди.

Крім того, постановлено про стягнення з відповідача на користь потерпілої 229 грн.40 коп. у відшкодування витрат на судовий збір та 114 грн. 70 коп. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на необгрунтованність висновків суду та порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. ст.1166, 1187 ЦК України, власник транспортного засобу має відповідати за шкоду, завдану внаслідок дії цього джерела підвищеної небезпеки, якщо не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого

В разі, коли винна особа застрахувала свою цивільну відповідальність, а страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої нею шкоди, така особа, згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України, зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 60 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено таку постанову.

З матеріалів справи та змісту постанови від 13.09.2012 р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, вбачається, що 09.08.2012 р. ОСОБА_4, який керував належним йому автомобілем «Міцубіші Галант», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на ОСОБА_6, завдавши їй тілесних ушкоджень.

Розмір витрат потерпілої на лікування та відновлення стану здоров'я підтверджено належними письмовими доказами та складає 357 грн. 47 коп.

Фізичний біль та страждання, яких зазнала потерпіла внаслідок ушкодження здоров'я та в силу необхідності вжиття заходів до його відновлення, завдали їй моральної шкоди, розмір якої визначено судом у розмірі 1500 грн.

Встановивши зазначені обставини та відсутність доказів того, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілої, суд прийшов правильного висновку про покладення на відповідача обов'зку щодо відшкодування завданої шкоди у встановленому розмірі, ухваливши рішення, яке відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Матеріали справи та заперечення відповідача не містять доказів того, що відповідач страхував свою цивільну відповідальність, повідомляв страховика про настання страхового випадку та що є підстави для застосування вимог ст. 1149 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності його вини у скоєнні ДТП та завданні шкоди потерпілій не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються належними доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Не можуть бути враховані і доводи апеляційної скарги щодо недоведеності розміру майнової та моральної шкоди, адже належними доказами доведено, що потерпіла зазнала ушкоджень та проходила лікування, витративши на це кошти, розмір яких підтверджується фіскальними чеками та відповідними медичними документами.

При цьому, розмір компенсації моральної шкоди судом визначено відповідно до обсягу моральних страждань та вимушених змін у житті, яких зазнала позивачка у зв'язку з відновленням стану здоров'я.

З врахуванням встановленого колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2013 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу, на протязі двадцяти днів, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді В.В. Коломієць Т.С. Довжук