№ 35486667, 15.11.2013, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 листопада 2013 р. lass="fs86">Справа № 802/4270/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №39"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Бершадська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Бершадська ОДПІ, позивач) до державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №39" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 228 772,50 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Однак, 05.11.2013 року із заявою про розгляд справи без його участі, подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача податковий борг у розмірі - 228 772,31 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву за вх. №26867 від 15.11.2013 року про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 6 статі 128 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.P> P >З огляду на вказані вимоги КАС України, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державне підприємство "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №(39)" являється юридичною особою, ідентифікаційний код 08679586 (а.с.4-5). На податковому обліку у Тростянецькій ОДПІ перебуває з 24.01.1996 року, що підтверджується довідкою №143 від 23.10.2012 року про взяття на облік платника податків (а.с.6).

Згідно самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - серпень 2013 року, податкову декларація екологічного податку за 2013 рік, податкову декларацію з екологічного податку, що справляються за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; з екологічного податку, що справляються за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, а також податкову декларацію збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово - комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить включно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, державної води посадовими особами Бершадської ОДПІ визначено суму податкового боргу в розмірі - 228 772,31 грн., що підлягає сплаті.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг, який становить 228 772,31 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за 2013 рік №J0200113 (а.с.7-38), податковими деклараціями з екологічного податку №J0302001 (а.с.39-41, 44-46, 49-51, 54-56), податковою декларацію з екологічного податку, що справляються за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення №J0320101 (а.с.42-43, 47-48, 53), податковою декларацію з екологічного податку, що справляються за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти №J0320301 (а.с.52, 58,) та податковою декларацію збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово - комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить включно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, державної води № J0600908 від 08.05.2013 року (а.с.59-62).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач є платником податку на прибуток.

Відповідно до п.16.4. ст.16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до п. 5.4.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу) (далі –Закон) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до п. п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності податкового боргу відповідача в сумі 228 772,31 грн. підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, те, що заборгованість не погашена, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №39"(24324, Вінницька область, м. Ладижин, с. Губник, вул. Гранітна, 15, ід. код 08679586) в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 228 772,31 грн. (двісті двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят дві гривні тридцять одну копійку).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна