Decision № 35406136, 20.11.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.13р. Справа № 904/7253/13

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 3 551,84 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Миткалик Є.В., довір. №00.01.0118 від 06.08.13р.;

від відповідача: Жукова Н.М., паспорт АЕ 718647 виданий Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 13.08.97р.

Суть спору:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.11.13р., просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни (далі - відповідач) суму 3 327,77 грн. основного боргу, 24,07 грн. пені, а всього 3 351,84 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором №1013 л на відпуск теплової енергії від 01.10.05р.

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого останній просить суд застосувати позовну давність щодо стягнення заборгованості на суму 1 320,98 грн., яка існувала станом на 01.10.2010 року. Також відповідач зазначає, що акти про постачання теплової енергії ним не підписувались, оскільки нагрівальні елементи завжди були холодними, а відтак, на думку відповідача, позивач не здійснював поставку теплову енергію відповідачу. До того ж, відповідач вказує, що з огляду на те, що в порядку п.9.1 Договору, відповідач заявами від 26.06.08р., 02.07.08р. просив розірвати Договір, укладений із позивачем, строк дії Договору є закінченим з 01.10.08р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

01.10.2005 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 1013Л на відпуск теплової енергії (далі - Договір), предметом якого є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в договорі (п.1.1 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.10.2006 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п.9.1Договору).

За умовами п.2.2 Договору постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення. Вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДНБ по об'єктах споживача згідно адреси б-р. Будівельників, 55; пр. Перемоги, 51 - ІІп.

На виконання умов Договору позивачем протягом періоду з жовтня 2010 року по квітень 2013 року поставлено теплову енергію на об'єкти відповідача на загальну суму 3 327,77 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії, які направлялися відповідачу.

Відповідно до п. 5.2. Договору всі розрахунки за Договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 3-х денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості теплової енергії відповідачем виконані частково, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, згідно уточнень позивача від 14.11.13р. (а.с.97), становить 3 327,77 грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач у відзиві на позов просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію на суму 1 320,98 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється тривалістю у три роки.

З розрахунку заборгованості (а.с.70) вбачається, що внаслідок часткової сплати відповідачем поставленої теплової енергії, заборгованість перед позивачем за період з листопада 2006 року по травень 2010 року становить 1 320,98 грн.

Згідно п. 5.1 Договору, остаточний розрахунок споживач проводить до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням приписів п.5.1 Договору, право вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію на суму 1 320, 98 грн. виникло у позивача - 20.06.2010 р.

Отже, перебіг строку позовної давності, в межах якого позивач мав звернутися до суду за захистом свого права, розпочався з 20.06.2010 р. та, відповідно, закінчився в 20.06.2013 р.

Даний позов пред'явлено до суду 12.09.2013 року (а.с.35), тобто після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

За змістом ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що відповідачем до прийняття рішення у справі було заявлено про застосування позовної давності щодо стягнення заборгованості на суму 1 320,98 грн., суд вважає наявними підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, з урахуванням застосування строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення суми 1 320,98 грн., розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 2 006,79 грн. (3 327, 77 грн. - 1 320,98 грн.).

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п.5.1 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 24, 07 грн. за період з 20.02.13 р. по 01.08.13р., що відображається в розрахунку позивача (а.с.8).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд зазначає, що позивачем невірно визначено дату початку періоду з якої він може проводити відповідні нарахування. З огляду на положення п.5.1 Договору, якими передбачено нарахування пені після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, нарахування пені позивачем повинно проводитись з 21.02.13р.

За таких обставин, суд визнає нарахування розміру пені обґрунтованими частково, а саме задовольняє за період з 21.02.13р. по 01.08.13р. пеню на суму 23,57 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Між тим, з приводу заперечень відповідача щодо не підписання актів постачання теплової енергії, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами п.5.2 Договору передбачено, що двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 3-х денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Враховуючи те, що акти на постачання теплової енергії відповідачем не повертались та відповідач не надавав мотивованої відмови, щодо підписання зазначених актів, кількість отриманої теплової енергії вважається прийнятою, а отже заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються.

Разом з тим, з приводу заперечень відповідача стосовно того, що нагрівальні елементи завжди були холодними, що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач не поставляв теплову енергію відповідачу, слід зазначити наступне.

Згідно приписів абз.5 п.3 постанови КМУ № 1198 від 03.10.07р. «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла.

Таким чином, позивач не несе відповідальність за батареї у будинку, так як вони є власністю споживача і обов'язок по їх належному утриманню покладається на нього.

До того ж, постановою КМУ від 17 лютого 2010 р. N 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» визначено вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних. Так, при централізованому опаленні температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) має відповідати діючим нормам і правилам - 18° C (у наріжних кімнатах - 20° C) . Допустимим строком відхилення від показників є 12 годин на добу (один раз на місяць). У випадку, якщо фактична температура в приміщеннях нижча ніж нормативна, зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників визначається наступним чином:

- на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20°C до 14°C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення);

- при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12° C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14° C) плата за централізоване опалення не справляється.

Працівниками теплотехнічної інспекції на відповідні заяви відповідача складались протоколи обстеження приміщення споживача теплової енергії, у яких зафіксована фактична температура повітря в приміщенні магазину, за результатами яких та у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства, позивачем проводився перерахунок плати за централізоване опалення, а відтак заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються.

Стосовно заперечень відповідача щодо закінчення строку дії Договору, суд зазначає, що згідно п.25 постанови КМУ №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Отже, не виконавши всю процедуру відключення, відповідач не міг розірвати договір, так як фактично отримував теплову енергію. Таким чином, заперечення відповідача щодо закінчення строку дії Договору відхиляються судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни (51937, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Перемоги, буд.25, кв.112; ідентифікаційний номер 2048000303) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, буд. 168; код ЄДРПОУ 03342573) суму 2 006,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот шість грн. 79 коп.) заборгованості, 23,57 грн. (двадцять три грн. 57 коп.) пені, 1 037, 54 грн. (одна тисяча тридцять сім грн. 54 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В.Суховаров

Рішення підписано - 19.11.2013р.