№ 35405421, 15.11.2013, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року 11:15 № 826/16201/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про

стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та цінності, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (надалі – відповідач або ПАТ «Київський річковий порт») про стягнення податкового боргу у розмірі 153 519,16 грн. шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків товариства та накладення арешту на кошти та цінності Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт». P>

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом у розмірі 153 519,16 грн., який виник в результаті самостійно нарахованого відповідачем та несплаченого земельного податку з юридичних осіб та розрахованої суми пені 52,24 грн. Крім того, як зазначає представник позивача, на підставі викладеного вище, відповідачу була надіслана податкова вимога №3570 від 18.12.2012 року, яка вручена останньому 24.12.2012 року. Сума податкового боргу відповідачем не сплачено, а податкову вимогу в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено у зв’язку з чим просив суд стягнути суму податкового боргу шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків, зазначених у переліку, та накласти арешт на кошти та інші цінності Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», що знаходяться в банку, на суму заявленого податкового боргу.

У судове засідання 11.11.2013 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в частині наявності податкового боргу позовні вимоги визнав, в іншій частині щодо накладення арешту заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Суд у судовому засіданні 11.11.2013 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код: 03150071) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) несе обов’язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №3150071 за 2013 рік, нараховано земельного податку за січень-листопад – по 15 329,71 грн. та за грудень – 15 329,53 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем суму податку, самостійно нарахованого відповідно до вищезазначеної декларації, виникла податкова заборгованість у розмірі 153 519,16 грн. (з урахуванням пені у розмірі 52,24 грн).

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

На виконання вимог ст.59 ПК України Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було направлено відповідачу податкову вимогу від 18.12.2012 року №3570 на суму 10 115,59 грн. (отримано повноважним представником відповідача 24.12.2012 року).

Таким чином, сума податкового зобов’язання відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Крім того, під час судового розгляду справи представником відповідача визнано заявлену у позові суму податкового боргу, що також підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про стан розрахунків ПАТ «Київський річковий порт» №01-29-657 від 11.11.2013 року.

Разом з тим п.п. 20.1.32 та 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, а також звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Вказане положення кореспондується також з приписами п. 7.1 розділу VII «Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398 (надалі – Наказ №1398).

Відповідно до п. 7.3 Наказ №1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З аналізу викладеного вище вбачається, що можливість застосування судом такого виключного заходу як арешт коштів на рахунку платника податків, пов’язується з наявністю документально підтверджених податкових органом обставин: (1) наявності у відповідача податкового боргу; (2) відсутності у позивача майна (у т.ч. додаткових джерел погашення податкового боргу, відповідно до п. 87.5. ПК України) або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу, чи доведення того, що наявне майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; (3) прийняття рішення про застосування адміністративного арешту відповідно до п. 7.3. Положення №1398).

У той же час, як встановлено під час розгляду справи та вбачається з матеріалів справи позивачем не надано належних доказів відсутності у позивача майна.

Позивачем у наведеному контексті не надано також доказів відсутності на час звернення до суду додаткових джерел погашення податкового боргу у вигляді дебіторської заборгованості (п. 87.5. ПК України), як і не надано відомостей з органів ДАІ щодо відсутності зареєстрованих на відповідача транспортних засобів. В контексті наведеного не надано також витягів з реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна. Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти та цінності Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт».

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 153 519,16 грн. з рахунків відповідача, виявлених державним виконавцем під час виконання постанови суду. В решті позовних вимог суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код: 03150071, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) з рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання постанови суду, податковий борг у розмірі 153 519,16 грн. (ста п’ятдесяти трьох тисяч п’ятисот дев’ятнадцяти грн. 16 копійок) до Державного бюджету на р/р №33210811700007, одержувач УДК КСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок