ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 листопада 2013 року Справа № 903/510/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий),
Борденюк Є.М.,
Вовк І.В.(доповідач),
розглянувши касаційну скаргу підприємства Маневицької виправної колонії № 42 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року у справі № 903/510/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі його Маневицької філії до підприємства Маневицької виправної колонії № 42, третя особа: Маневицька виправна колонія № 42 Управління державної пенітенціарної служби України у Волинській області, про спонукання до укладення договору,
В С Т А Н О В И В:
Подана підприємством Маневицька виправна колонія № 42 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
За вимогами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Зокрема, за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, відповідач просить скасувати судові рішення, якими задоволено позов про спонукання до укладення договору.
З урахуванням характеру даного спору при поданні касаційної скарги та розміру ставки судового збору в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідачем мало бути сплачено такий збір в сумі 802,90 грн., тоді як згідно з платіжним дорученням від 11.10.2013 року № 369 перераховано лише 573,50 грн.
Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений підприємством Маневицька виправна колонія № 42 судовий збір у сумі 573,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу підприємства Маневицька виправна колонія № 42 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року повернути без розгляду.
Повернути підприємству Маневицька виправна колонія № 42 (44600, смт. Маневичі, Волинська обл., вул. Карла Маркса, 25) судовий збір у сумі 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.), сплачений за платіжним дорученням від 11.10.2013 року № 369.
Головуючий суддя С.Могил
Судді Є.Борденюк
І.Вовк
The court decision No. 35394608, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 21.11.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 903/510/13. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: