№ 3538221, 05.03.2009, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 р. Справа № 2-а-8/08

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,

При секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники на підставі довіреностей

відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники на підставі довіреностей

розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання нечинним акту та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

 ТОВ “Агродім”звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання нечинними та скасування висновків акту № 850/2320/30054483 від 08.05.2007 року, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень: № 0000832320/0, № 0000842320/0 від 01.06.2007 року; № 0000832320/1, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року; № 0000832320/2, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року; № 0000832320/3, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року.

Позов мотивований наступним.

За наслідками планової документальної перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 850/2320/30054483 від 08.05.2007 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0000832320/0 від 01.06.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5002 грн., з яких основний платіж - 4168 грн., фінансова санкція -834 грн.; № 0000842320/0 від 01.06.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1105514 грн., з яких основних платіж -552757 грн., фінансова санкція -552757 грн. За наслідками розгляду скарг позивача, які були залишені без задоволення, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення № 0000832320/1, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року, № 0000832320/2, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року, № 0000832320/3, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року. Позивач не погоджується з висновками відповідача, що містяться в оскаржуваному акті та податкових повідомленнях - рішеннях, оскільки відповідачем перевірка здійснювалась протягом 43 робочих днів, що є порушенням ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Копію рішення направлено на адресу позивача з порушенням вимог п.п. 4.11. наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року. Позивач вважає хибними висновки про порушення п.п. 4.1.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме те, що підприємством не враховано до валового доходу попередню оплату від ТОВ “Вінницька промислова група”на суму 3316542 грн. (в тому числі ПДВ 552757 грн.), 2763785 грн. без ПДВ, що встановлено на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 “Розрахунки з покупцями”. Так, бухгалтерська проводка Дт311 Кт 361 підтверджує факт отримання оплати від покупця за отриманий товар, роботи, послуги. В свою чергу отримання авансу (попередня оплата) відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дт311 Кт 681, залишки на якому в позивача відсутні. На думку позивача, перевіркою не наведено залишків по рахунку 361 по конкретному контрагенту на кінець періодів, не отримано виписки банку. Тому висновок ревізора щодо не включення попередніх оплат до валового доходу є безпідставним та необґрунтованим.

Відносно висновків про порушення позивачем п.п. 1.21.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподатковуваний прибуток підприємств”, позивач вважає, що відповідачем не враховано, те, що підприємством скориговано валовий дохід за 2006 рік та задекларувало його, що відображено в рядку 02 Декларації.

Також безпідставним є збільшення підприємству валових витрат на 2763785 грн., з підстав не включення до валових витрат попередньої оплати, яка відсутня по даним бухгалтерського обліку. Так бухгалтерська проводка Дт 631 Кт 311, яка складається на підставі виписки банку (посилання на які в акті перевірки відсутні) констатує факт оплати отриманих товару, робіт, послуг. Перерахування попередньої оплати відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дт671 Кт 311, а також в балансі підприємства станом на 01.01.2006 року.

Позивач не вбачає в своїх діях порушення п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме те, що підприємством не включено до складу податкового зобов'язання попередню оплату від ТОВ “Вінницька промислова група”на суму 3316542 грн., в тому числі податку на додану вартість -552757 грн. Ревізором не враховано, надані під час перевірки, акти заліку зустрічних вимог, які містять необхідні реквізити передбачені п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”та являються підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. При цьому, ревізором не взято до уваги занесені до книги придбання (реалізації) та реєстрів отриманих (виданих) податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, податкові накладні на повернення грошових коштів та коригування додаток № 2 до податкових накладних, які ведуться відповідно до наказу № 165 ДПА України від 30.05.1997 року. Позивачем всі документи зареєстровано в реєстрі податкових накладних.

За таких підстав, позивач просить суд визнати нечинними акт перевірки та оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, вказавши наступне. Як встановлено перевіркою, ТОВ “Агродім”було укладено договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з ТОВ “Вінницька промислова група”. Згідно даних договорів позивач отримав від ТОВ “Вінницька промислова група”попередню оплату в розмірі 3316546 грн. Після цього, позивач перерахував вказану суму згідно договорів купівлі-продажу ТОВ “Вінницька промислова група”, що оформлено відповідними протоколами. При цьому, податковими накладними сторони не обмінювались, а дані операції не відображались в податковій звітності. В порушення п.п. 4.1.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”позивачем не враховано до валового доходу попередню оплату отриману від ТОВ “Вінницька промислова група”на суму 3316542 грн. (ПДВ -552757 грн.), 2763785 грн. без ПДВ. Вказану попередню оплату підприємством не враховано до валових витрат, що є порушенням п.п. 5.1. п.п. 5.2.1 ст. 5 вказаного вище Закону. Зазначена попередня оплата не була включена позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ, що являється порушенням п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Також позивач занизив валовий дохід за 4 квартал 2006 року на суму кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, на суму 16672 грн., яка рахувалась по ПП ОСОБА_5

За вказані порушення, у відповідності до вимог законодавства, відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення. Враховуючи викладене, представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 20.01.2004 року, товариство з обмеженою відповідальністю “Агродім”16.01.2004 року зареєстроване як юридична особа.

Вказане товариство діє на підставі статуту ТОВ “Агродім”, затвердженого зборами учасників, протокол № 1 від 29.06.1998 р., протокол № 5 від 26.12.2003 року, зареєстрованого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради, наказ № 352-р від 09.07.1998 року, перереєстрованого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради наказ № 19-р від 20.01.2004р.

У відповідності до акту перевірки № 850/2320/30054483 від 08.05.2007 року, відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ “Агродім”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 01.01.2007 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем:

 п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2006 року в сумі 4168 грн.;

п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року, занижено податок на додану вартість на 552757 грн., в тому числі: червень 2005 р. -133250 грн., серпень 2005 року -291828 грн., вересень 2005 р. -2683 грн., листопад 2005 р. - 66663 грн., грудень 2005 року -58333 грн.

 На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення -рішення:

№ 0000832320/0 від 01.06.2007 року, яким за порушення п.п. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5002 грн., з яких основний платіж -4168 грн., штрафні санкції -834 грн.;

№ 0000842320/0 від 01.06.2007 року, яким за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1105514 грн., з яких основний платіж -552757 грн., штрафні санкції -552757 грн.

За результатами розгляду скарг позивача ДПІ у м. Вінниці, ДПА у Вінницькій області, ДПА України були винесені рішення, якими вимоги скарг залишені без задоволення і відповідачем було винесено податкові повідомлення -рішення № 0000832320/1, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року; № 0000832320/2, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року; № 0000832320/3, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року, зміст яких являється аналогічним змісту податкових повідомлень -рішень № 0000832320/0, № 0000842320/0 від 01.06.2007 року.

Відносно позовної вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000842320/0 від 01.06.2007 року, судом встановлено наступне.

Обґрунтування виявленого відповідачем порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” наведено в п. 3.1.5 акту перевірки “Податок на додану вартість”. Вказане порушення полягає у не включенні підприємством до складу податкового зобов'язання попередньої оплати від ТОВ “Вінницька промислова група”на суму 3316542 грн., а саме:

п/д № 799596 від 24.06.2005 р. на суму 799596 грн. (договір -купівлі продажу № 2/21-06 від 21.06.2005 р.) ;

п/д № 876 від 03.08.2005 р. на суму 230000 грн. (договір-купівлі продажу № 2/0101-5 від 01.08.2005 р.);

п/д № 881 від 04.08.2005 р. на суму 204450 грн. (договір-купівлі продажу № 2/1-08 від 04.08.2005 р.);

п/д № 909 від 09.08.2005 р. на суму 685200 грн. (договір-купівлі продажу № 2-8/05 від 08.08.2005 р.);

п/д № 911 від 10.08.2005 р. на суму 400000 грн. (договір-купівлі продажу № 2/0808-5 від 01.08.2005 р.);

п/д № 952 від 23.08.2005 р. на суму 250000 грн. (договір-купівлі продажу № 2-8/05 від 08.08.2005 р.);

п/д № 1311 від 15.11.2005 р. на суму 230000 грн. (договір-купівлі продажу № 22 від 14.11.2005 р.);

п/д № 1353 від 15.11.2005 р. на суму 169980 грн. (договір-купівлі продажу № 23 від 15.11.2005 р.);

п/д № 1389 від 08.12.2005 р. на суму 350000 грн. (договір-купівлі продажу № 00187 від 06.12.2005 р.).

А всього перераховано коштів на суму 319226 грн., в тому числі ПДВ -553204 грн., з яких позивачем включено до декларації з ПДВ обсяг поставки в сумі 2232 грн., ПДВ -447 грн.

Тому підприємством занижено чисту суму податкових зобов'язань, що становить 552757 грн.

Порушення виявлено при перевірці оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 “Розрахунки з покупцями”за червень, серпень, листопад, грудень 2005 року. Бухгалтерські проводки Дт311 Кт 361.

Суд не погоджується з вищевказаними висновками відповідача викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(далі -Закон № 168), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між

сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 (в редакції, що діяла на час визнання позивачем податкового зобов'язання), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. “а”п.п. 4.1.4 п.п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

Згідно ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9).

Як встановлено перевіркою, порушення виявлено при перевірці оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 “Розрахунки з покупцями”, де позивачем було відображено суми отриманих передплат.

Відповідно до “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 (далі -Інструкція № 291), активний субрахунок бухгалтерського обліку 361 "Розрахунки із вітчизняними покупцями" призначений виключно для обліку та систематизації інформації щодо фактично відвантажених на користь третіх осіб товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

Облік отриманих господарюючим суб'єктом передплат здійснюється на пасивному субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" (а не на активному субрахунку 361 "Розрахунки із вітчизняними покупцями").

На рахунку 702 "Доходи від продажу товарів" відображаються доходи господарюючого суб'єкта, що визначені за правилами бухгалтерського обліку (які визнаються за типом передачі товарів (робіт, послуг) у розпорядження покупця, а не за фактом отримання передплати).

Відтак, зазначена вище бухгалтерська проводка не може слугувати підтвердженням факту виникнення у позивача податкових зобов'язань з передплат.

У разі застосування даних бухгалтерського обліку для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку на додану вартість, такі дані (в обов'язковому порядку) повинні бути порівняні із даними регістрів податкового обліку: книгами обліку продажу товарів (робіт, послуг), - для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку; книгами обліку придбання товарів (робіт, послуг) - для визначення розміру податкового кредиту, на суму якого такий платник податків отримує право зменшити свої податкові зобов'язання за відповідний звітний період тощо.

Таким чином, дані регістрів бухгалтерського обліку не можуть бути достатнім підтвердженням факту заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Як видно з акту перевірки та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, останнім не прийнято до уваги податкові накладні видані ТОВ “Агродім”№23 від 15.11.2005 р., № 24 від 29.11.2005 р., № 25 від 08.12.2005 р., № 308 від 16.11.2005 р., № 339 від 29.11.2005 р., № 725 від 08.12.2005 р., № 211/1 від 03.08.2005 р., № 252/1 від 04.08.2005 р., № 261/1 від 09.08.2005 р., № 263/1 від 10.08.2005 р., № 280/1 від 23.08.2005 р., № 15 від 24.06.2005 р., № 182 від 25.06.2005 р., № 20 від 23.08.2005 р., № 19 від 10.08.2005 р., № 18 від 09.08.2005 р., № 17 від 04.08.2005 р., № 16 від 03.08.2005 р. Не враховано, коригування до вказаних податкових накладних №1/23 від 30.11.2005 р., № 1/24 від 30.11.2005 р., № 1/25 від 31.12.2005 р., № 1/308 від 30.11.2005 р., № 1/339 від 30.11.2005 р., № 1/725 від 30.12.2005 р., № 1/211/1 від 31.08.2005 р., № 1/252/1 від 31.08.2005 р., № 1/261/1 від 30.08.2005 р., № 1/263/1 від 30.08.2005 р., № 1/280/1 від 31.08.2005 р., № 1/15 від 30.06.2005 р., № 1/182 від 30.06.2005 р., № 1/20 від 31.08.2005 р., № 1/19 від 31.08.2005 р., № 1/18 від 31.08.2005 р., № 1/17 від 31.08.2005 р., № 1/16 від 31.08.2005 р. А також актів та протоколів заліку взаємних вимог, витягів з книг продажу та придбання.

Суд приймає до уваги перелічені документи, оскільки дії позивача по їх складанню відповідають вимогам п. 4.5. ст. 4 Закону № 168, яким визначає, якщо після поставки товарів послуг)здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку  з отриманням таких товарів (послуг) (п.п. 4.5.1 п. 4.5). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку (п.п. 4.5.2). Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів (п.п. 4.5.3).

Як видно з наведеного, Законом № 168 передбачено можливість коригування податкових зобов'язань, що і було зроблено ТОВ “Агродім”та ТОВ “Вінницька промислова група”. Так, наприклад, ТОВ “Агродім”отримало від ТОВ “Вінницька промислова група”суму попередньої оплати за металопрокат в розмірі 250000 грн. (ПДВ -41666,67 грн.), що підтверджено платіжним дорученням № 952 від 22.08.2005 року. В подальшому ТОВ “Агродім”видано податкову накладну № 20 від 23.08.2005 року на суму 250000 грн. згідно договору поставки № 2/1-08. Відповідно до розрахунку № 20/1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 20 від 23.08.2005 р. ТОВ “Агродім”та ТОВ “Вінницька промислова група”було відкореговано показники податкових накладних. 31.08.2005 року ТОВ “Вінницька промислова група”та ТОВ “Агродім”складено протокол взаємозаліку та акт взаємних вимог, згідно яких сторони дійшли висновку про призупинення договорів і проведення взаємозаліків заборгованості в сумі 1767066,40 грн., також визначено, що залишок заборгованості в сумі 2583,60 грн. (ПДВ -430,60 грн.) являється залишком авансу та підлягає оподаткуванню.

Таким чином, законодавством передбачено проведення коригування податкового обліку у випадках зміни господарських зобов'язань в періоді в якому відбувається така зміна, що і було зроблено позивачем.

Крім того, суд приймає до уваги висновок № 986 від 05.01.2009 року судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 09.04.2008 року та проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Так, експертом в результаті дослідження не встановлено не віднесення ТОВ “Агродім”до складу податкових зобов'язань отриману попередню оплату від ТОВ “Вінницька промислова група” на суму 3316542 грн., в тому числі ПДВ -552757 грн. Встановлено, що висновок податкового органу вказаний в п. 4 акту виїзної планової документальної перевірки ДПІ у м. Вінниці № 850/2320/30054483 від 08.05.2007 року, про те, що ТОВ “Агродім”за період з 01.01.2004 року по 01.01.2007 року занижено податок на додану вартість в сумі 552757 грн. не підтверджено. Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначена відповідачем, як і сума штрафних санкцій документально не підтверджена.

Вказані висновки приймаються судом до уваги, оскільки підтверджують встановлені судом факти та обставини, які узгоджуються з матеріалами справи.

Також приймаються судом до уваги акти перевірки № 635/2310/31041602 від 04.04.2006 року, № 611/2320/31041602 від 30.03.2007 року, № 1079/2320/31041602 від 23.05.2008 року складені ДПІ у м. Вінниці за результатами проведення комплексної планової та планових документальних перевірок ТОВ “Вінницька промислова група”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди з 01.01.2005 р. -31.12.2005 р., з 01.01.2006 р. -31.12.2006 р., з 01.01.2007 р. -31.12.2007 р., згідно яких ДПІ у м. Вінниці не було встановлено порушень у господарських відносинах між ТОВ “Вінницька промислова група”та ТОВ “Агродім”щодо заліку взаємних вимог за 2005 рік.

Відтак, висновок відповідача щодо заниження ТОВ “Агродім”податкових зобов'язань з податку на додану вартість визнається судом необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000842320/0 від 01.06.2007 року підлягає скасуванню як протиправне, необґрунтоване.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0000832320/0 від 01.06.2007 року, судом встановлено наступне.

Обґрунтування виявлених відповідачем порушень п.п. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”наведено в п.п. 3.1.1, п. 3 “Валовий дохід”, п.п. 3.1.2 п. 3 “Валові витрати”. Дане порушення полягає у заниженні валового доходу за 4 квартал 2006 року на суму кредиторської заборгованості термін позовної давності якої минув у сумі 16672 грн., яка рахувалась по ПП ОСОБА_5

Як встановлено судом, відповідно до договору купівлі-продажу № 28/04/04 від 28.04.2004 року, укладеного між СПД ФО ОСОБА_5 (продавець) та ТОВ “Агродім”(покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця шифер листовий, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його загальну вартість (п.1.1 договору). Шифер поставляється в кількості 7200 листів (п.п. 2.1 договору). Орієнтована сума договору становить 88 000 грн. (п.п. 2.2 договору). Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2004 року (п.п. 8.1 договору). На виконання даного договору видано видаткову накладну №1 від 10.05.2004 року на суму 87731,92 грн. (ПДВ -14621,99 грн.).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 ТОВ “Агродім”за грудень 2006 року, станом на 31.12.2006 року у позивача наявна заборгованість перед ПП ОСОБА_5 в розмірі 16671,63 грн., термін позовної давності по якій минув.

Як видно з декларації по податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2006 року, вказана заборгованість не була погашена підприємством та не була включена до валових доходів.

У відповідності до п.п. 4.1., 4.1.6 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 даного Закону, безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, сума заборгованості ТОВ “Агродім”перед ПП ОСОБА_5 в розмірі 16671,63 грн. підлягала включенню до валових доходів позивача в 4 кварталі 2006 року.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) під час укладення договору купівлі-продажу № 28/04/04 від 28.04.2004 року, володіючи при цьому часткою статутного фонду товариства в розмірі 50%, являвся учасником товариства “Агродім”, а також наказом №1к від 01.01.2004 року був призначений керівником ТОВ “Агродім”.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, у договорі зобов'язання сторона та управнена сторона не можуть збігатись.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача викладеними в п. 4 акту перевірки та вбачає порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Зазначене підтверджується також висновком № 986 від 05.01.2009 року судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 09.04.2008 року та проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Так, відповідно до висновку зазначеної експертизи, результатами дослідження встановлено, що висновок що ТОВ “Агродім”занижено податок на прибуток за 4 квартал 2006 року в сумі 4168 грн. підтверджується документально, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4168 грн., сума штрафних санкцій в розмірі 834 грн. підтверджується документально.

Згідно п.п. 20.1 ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення № 0000832330/0 від 01.06.2007 року відповідач діяв правомірно, у відповідності до п.п. “б”п.п. 4.2.2 ст. 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Враховуючи викладене, прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000832330/0 від 01.06.2007 року являється правомірним та відповідає обставинам справи.

Позовна вимога визнання нечинним акту перевірки №850/2320/30054483 від 08.05.2007 року “Про результати виїзної планової перевірки ТОВ “Агродім”не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які порушують права та інтереси позивача.

Зазначений акт перевірки сам по собі не порушує права та інтереси позивача, оскільки не тягне юридичних наслідків. Такі наслідки встановлені податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі такого акту перевірки. Акт перевірки являється документом, який стверджує факт проведення перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені порушення, що призводять до заниження або завищення суми податкового зобов'язання суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи, що акт перевірки не порушує прав та інтересів позивача, в позовних вимогах про визнання його нечинним слід відмовити.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”та п. 4.2. наказ ДПА України № 327, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ДПІ у м. Вінниці проводила перевірку ТОВ “Агродім”з 28.02.2007 року по 27.04.2007 року, при цьому двічі подовжуючи строк перевірки, відповідно до наказів ДПІ у м. Вінниці № 495/23п від 30.03.2007 року, № 570/23п від 16.04.2007 року.

Вказані дії відповідача порушують вимоги ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно якої, тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва -10 робочих днів. Відповідно до ч. 12 ст. 11-1 вказаного Закону визначено, що подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більше як 10 робочих днів.

Згідно ч. 14 ст. 11-1 даного Закону, передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

З аналізу вказаних норм видно, що вони чітко визначають порядок проведення планової перевірки. Так, тривалість планової перевірки має складати 20 календарних днів, а подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе лише на термін не більше 10 днів.

Оскільки законодавством не передбачено повторне подовження термінів проведення планової перевірки, дії ДПІ у м. Вінниці щодо повторного подовження терміну проведення перевірки, а також перевищення строків проведення перевірки не відповідають вимогам закону.

Разом з тим, суд вважає, що вказані дії відповідача не порушили прав позивача та негативно не вплинули на результати перевірки та виявлені порушення.

Також, суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем строків направлення податкових повідомлень -рішень від 01.06.2007 року.

Зазначені рішення відправлені відповідачем у відповідності до вимог п.п. 4.4.-4.8. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України наказом № 253 від 21.06.2001 року. Вказане підтверджується відмітками здійсненими ДПІ у м. Вінниці на корінцях податкових повідомлень-рішень №0000842320/0, № 0000832320/0, згідно яких вказані рішення направлені 01.06.2007 року.

Також у відповідності до пункту 6.5 статті 6 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Скасовуючи податкове повідомлення -рішення №0000842320/0 від 01.06.2007 року суд також скасовує податкові повідомлення-рішення № 0000842320/1 від 15.08.2007 року, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року, з наступних підстав.

Згідно пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748, у разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно абзацу другого пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Розділом 6 даного вказаного Порядку передбачені вичерпні випадки відкликання податкових повідомлень. Даним розділом не передбачено відкликання податкових повідомлень, а отже і надіслання нових податкових повідомлень, у разі залишення без змін раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, попереднє податкове повідомлення вважається відкликаним, а платнику податків надсилається нове податкове повідомлення лише у разі зміни раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження в сторону їх зменшення. Відповідач, ДПА у Вінницькій області та ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000842320/0, № 0000832320/0 від 01.06.2007 року, -без змін.

А тому суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення позивачу податкових повідомлень-рішень № 0000832320/1, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року; № 0000832320/2, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року; № 0000832320/3, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року.

Посилання відповідача на його право надсилати такі податкові повідомлення згідно абзацу третього пункту 5.3 зазначеного Порядку, згідно якого з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання, судом не приймається до уваги в силу частини 2 статті 19 Конституції України та частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, на думку суду, зазначена норма Порядку суперечить зазначеним вище вимогам статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби та абзацу другого пункту 5.3 і розділу 6 цього ж Порядку.

При вирішенні справи суд також керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач не довів правомірність свого рішення № 0000842320/0.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000842320/0 від 01.06.2007 року, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи документальне підтвердження сплати позивачем судових витрат, а саме судового збору - 3,40 грн., витрат на проведення експертизи -3519 грн., з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню -1761,2 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158, 160, 161 - 163, 167, 186, 255 - 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0000842320/0 від 01.06.2007 року, № 0000842320/1 від 15.08.2007 року, № 0000842320/2 від 16.10.2007 року, № 0000842320/3 від 14.12.2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ТОВ "Агродім", з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, документально підтверджений розмір судових витрат - 1761,2 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 10.03.09

Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна