№ 35376263, 21.11.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7701/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. про скасування постанов державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (надалі по тексту - перший Суворовський відділ ДВС Одеського МУЮ), державного виконавця першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О., в якому просив: визнати неправомірними дії головного державного виконавця першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О. щодо винесення постанов від 16.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження та від 17.05.2013 року про розшук майна боржника; скасувати постанови державного виконавця першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О. від 16 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37552435, від 17 травня 2013 року про розшук майна боржника по виконавчому провадження № 37552435 та від 30 жовтня 2012 року про стягнення з боржник виконавчого збору в розмірі 48 925,25 грн. по виконавчому провадженню № 35983215.

Ухвалою суду від 18.11.2013 року прийнято відмову представника позивача від позову в частині вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. щодо винесення постанов від 16.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження та від 17.05.2013 року про розшук майна боржника та провадження по справі в цій частині закрито.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що копію постанови від 31 травня 2012 року про відкриття виконавчого провадження була отримана ним тільки 10 липня 2013 року, що підтверджується листом-відповіддю за підписом начальника першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Богданова О.О. за №2351, тобто вже після встановленого строку для добровільного виконання. У зв'язку з чим, позивач вважає, що ним не виконані вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 травня 2012 року з незалежним від нього обставин, його право на добровільне виконання порушене, та підлягає захисту у судовому порядку, а тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 жовтня 2012 року підлягає скасуванню. З огляду на викладене підлягає задоволенню позов і в частині скасування постанов державного виконавця від 16 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження та від 17 травня 2013 року про розшук майна боржника, оскільки скаржник виконав вимоги стягувача добровільно, навіть не знаючи про існування виконавчого провадження, що підтверджується перерахуванням коштів за кредитним договором безпосередньо на розрахунковий рахунок стягувача, а не на розрахунковий рахунок ДВС Одеського МУЮ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, письмових заперечень на позов не подав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Новозаводським районним судом міста Чернігова 12 січня 2012 року по справі №6-4894/11 було видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист від 01 березня 2012 року на підставі рішення третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 484412,49 грн.

Державним виконавцем першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О. 31 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 30 жовтня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням в самостійному порядку у наданий строк боржником виконавчого листа № 6-4894/11, державним виконавцем 30 жовтня 2012 року було винесено постанову №В-9/199 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 48925,25 грн. (а.с. 28).

На підставі заяви про закінчення виконавчого провадження поданої ПАТ «Альфа-Банк» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14 березня 2013 року та виведено в окреме провадження стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 48925,25 грн. (а.с. 10-11).

Постановою державного виконавця від 16 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження за №37552435 з виконання постанови №В-9/199 виданої 30.10.2012 року, а постановою від 17 травня 2013 року було оголошено розшук майна ОСОБА_1 (а.с. 30, 33).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем незаконно нараховано виконавчий збір, у зв'язку з чим відповідно незаконно 16.04.2013 року відкрито виконавче провадження та оголошено розшук його майна, оскільки постанову від 31.05.2012 року він отримав лише 10.07.2013 року, тобто вже після встановленого строку для добровільного виконання, відповідно, був позбавлений можливості виконати вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2012 року, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем положень ст. 25 та ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», які зобов'язують державного виконавця не пізніше наступного дня відправити боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, чого не було зроблено.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам про стягнення з боржника виконавчого збору, про відкриття виконавчого провадження та про розшук майна боржника, суд виходить з приписів ч.3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з п. 2. ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Як судом встановлено вище, Новозаводським районним судом міста Чернігова 12 січня 2012 року по справі №6-4894/11 було видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист від 01 березня 2012 року на підставі рішення третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 484412,49 грн.

Державним виконавцем першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О. 31 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 30 жовтня 2012 року.

Частинами 1, 7 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 нього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що лише за обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження та належне повідомлення його про необхідність самостійно виконати рішення у визначений строк і, відповідно, за умови невиконання рішення у цей строк, у державного виконавця виникають правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що копію постанови від 31 травня 2012 року про відкриття виконавчого провадження отримана ОСОБА_1 лише 10 липня 2013 року, що підтверджується листом за підписом начальника першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Богданова О.О. за №2351 (а.с. 15), тобто вже після встановленого строку для добровільного виконання.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не були виконані вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 травня 2012 року у встановлений для добровільного виконання строк (до 30.10.2013 року) з незалежним від нього обставин, його право на добровільне виконання було порушене, а отже підлягає судовому захисту.

При цьому, судом встановлено, що позивач виконав вимоги стягувача добровільно, навіть не знаючи про існування виконавчого провадження, що підтверджується перерахуванням коштів за кредитним договором безпосередньо на розрахунковий рахунок стягувача, а не на розрахунковий рахунок ДВС Одеського МУЮ (а.с. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи позивача та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв не у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення до порушення законних прав позивача, а тому позовні вимоги щодо скасування постанов державного виконавця першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Кравченко Я.О. від 16 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37552435, від 17 травня 2013 року про розшук майна боржника по виконавчому провадження № 37552435 та від 30 жовтня 2012 року про стягнення з боржник виконавчого збору в розмірі 48 925,25 грн. по виконавчому провадженню № 35983215 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. про скасування постанов державного виконавця - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. від 16 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37552435.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. від 17 травня 2013 року про розшук майна боржника по виконавчому провадження № 37552435.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравченко Я.О. від 30 жовтня 2012 року про стягнення з боржник виконавчого збору в розмірі 48 925,25 грн. по виконавчому провадженню № 35983215.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 21 листопада 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов