Decision № 35374713, 19.11.2013, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2013Справа № 901/3313/13

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Євпаторійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Євпаторія,

до відповідача - Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» в особі Євпаторійської філії, м. Євпаторія

про визнання недійсним окремого пункту договору.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача - Доморникова Ю.А., довіреність № 03 від 25.10.2013, представник;

Від відповідача - Щербак А.О., довіреність № 58/1 від 30.08.2013, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Євпаторійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Євпаторія, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» в особі Євпаторійської філії, м. Євпаторія про визнання недійсним п.7.3.2 договору № 279/8 від 13.06.2013, укладеного між Євпаторійською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Євпаторія та Євпаторийським філіалом Кримського Республіканського підприємства «Вода Криму» в частині вказаної площі збору атмосферних опадів - 6,61 га.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.299 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає що вказаний пункт договору був включений в договір помилково, що у позивача відсутня земельна ділянка у розмірі 6,61 га яка зазначена у спірному пункті договору та відсутні зливні стоки, в зв`язку з чим стічні води до міської каналізації не потрапляють.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 у заяві Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Євпаторійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Євпаторія, про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -

Встановив:

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з реорганізацією ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них, відповідно до розподільчого балансу від 13 червня 2013 року та акту приймання-передачі від 13 червня 2013 року та утворення внаслідок виділу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року №163, на баланс Державного підприємства «Адміністрація морських портів» була передана частка об'єктів нерухомості від реорганізованого порту, а саме гідротехнічні споруди, інженерні та комунікаційні сеті.

13 червня 2013 року між Євпаторійською філією Кримського Республіканського Підприємства «Вода Криму» (надалі Відповідач) та Євпаторійською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - Позивач) був укладений договір № 279/8 про водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію (надалі - Договір).

Згідно п.2.1.2. Договору стічні води - усі виді стічних вод, яки виникли у результаті діяльності Споживача після використання води зі всіх систем водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання та ін..), а також поверхневі та дощові води с території Споживача.

Пунктом 2.1.4 Договору визначено термін Водовідведення - відведення стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруджень, колектора, трубопроводу та/або видалення від Споживача стічних вод за допомогою спеціальної техніки.

Відповідно до п. 8.1. вищезазначеного договору, додаткова кількість стічних вод, яка утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, а також при виконанні поливо - мийних робіт, під час прибирання території та які неорганізовано потрапляють до сітей водовідведення «Споживача» або через дощоприймачі та колодязі на межах водовідведення, які розташовані на території «Споживача», визначаються згідно з п.п. 4.10 - та 4.13 «Правил користування». Кількість випадних опадів визначається згідно даними гідрометеослужби, виходячи з розрахунку площі водозбору га, по усіма територіям (об'єктам) «Споживача», вказаним в п.8.2. Договору.

Відповідно до п.7.3.2 договору встановлено, що споживачу забороняється скидати у міську каналізаційну мережу фільтрації, нормативно чисті, зливні що утворилися від атмосферних опадів) та понад дозволених об'ємів стічні води. «Споживач» зобов`язаний зробити заходи по недопущенню цих викидів. До усунення цих викидів плата за них здійснюється по підвищеному тарифу згідно Правилам приймання стічних вод підприємства у міську систему каналізації міста Євпаторії. Площа збору атмосферних опадів 6,61 га.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 299 Цивільного кодексу України та зазначає що вказаний пункт договору був включений в договір помилково, що у позивача відсутня земельна ділянка у розмірі 6,61 га яка зазначена у спірному пункті договору та відсутні зливні стоки, у зв`язку з чим стічні води до міської каналізації не потрапляють. Як зазначив позивач, вказані неточності приводять до безпідставних нарахувань відповідачем за додаткову кількість стічних вод, які складені за формулою, одним з показників якої є коефіцієнт F- площа басейну водостоку (площа земельної ділянки підприємства).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 5 та 6 технічної умови № 74/06 від 25.04.2008року «Для проектування на підключення Євпаторійського морського торговельного порту до системи водопостачання та каналізації М.Євпаторії», яка є невід'ємною частиною робочого проекту, та яке видано Промисловим підприємством водопровідне - каналізаційним господарством м.Євпаторії , за підписом головного інженера Г.А. Житниковим, особливою умовою є те, що поверхневі, дренажні, умовно чисті, агресивні стоки та опади локальних очисних споруд до каналізації населеного пункту не приймаються.

З урахуванням вищезазначеного слідує, що на території позивача відсутні ливневі колодязі сполучені з комунальною каналізаційною системою. Зазначений факт у судовому засіданні не заперечує представник відповідача.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, у довідці Міжрайонного управління Держземагенства у м.м.Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 12.09.2013 № 2240/01-16, зазначено, що згідно земельно-кадастрового обліку, що мається в управлінні, земельна ділянка за Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» не числиться.

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, зміст правочину не може суперечити вимогам закону, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 299 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення ( у даному випадку відсутність у відповідача земельної ділянки, а площа була помилково прописана у п.7.3.2 Договору), такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено що, недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно п.2.11, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання.

Згідно ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 21.11.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним п.7.3.2 договору № 279/8 від 13.06.2013, укладеного між Євпаторійською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Євпаторія та Євпаторийським філіалом Кримського Республіканського підприємства «Вода Криму» в частині вказаної площі збору атмосферних опадів - 6,61 га.

3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Вода Криму», (вул.Гурзуфська, буд.5, м.Сімферополь, 95053, ЗКПО 20671506) в особі Євпаторійської філії Кримського республіканського підприємства «Вода Криму», (вул.Д.Ульянова, 26/28, м. Євпаторія, 97008, ЄДРПОУ 3348057) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Євпаторійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», (пл..Моряків, 1, м. Євпаторія, 97408, ідент. код 38728397) 1147,00 грн. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський