Court ruling № 35320737, 18.11.2013, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 30/60/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.11.2013 Справа № 5009/3374/12

за позовом: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

до відповідача: Виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради (71330, с.Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, пер. Центральний, 10)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області (71300, смт. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, пров. Толстого, буд. 7);

про стягнення 18639,99 грн.,

Суд у складі колегії суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді: Науменко А.О., Зінченко Н.Г.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.05.2013 р. у справі №5009/3374/12 позовні вимоги Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (м.Запоріжжя) до Виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради (с.Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області) задоволено повністю. Стягнуто з Виконавчого комітету Благовіщенської сільської ради на користь Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» 18639,99 грн. основного боргу та 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

12.06.2013 р. Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»» до господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 88 ГПК України, подано заяву про прийняття додаткового рішення по справі № 5009/3374/12 щодо розподілу господарських витрат відносно витрат позивача на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013 р. по справі № 5009/3374/12 в задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про прийняття додаткового рішення по справі № 5009/3374/12 від 27.05.2013 р. відмовлено.

14.11.2013 р. Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»» до господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 89 ГПК України, подано заяву про роз'яснення ухвали суду від 13.06.2013 р. у справі № 5009/3374/12. В своїй заяві позивач просить роз'яснити мотивувальну частину ухвали суду в частині того, з яких інших підстав у окремому позовному провадженні слід відшкодовувати понесені судові витрати на проведення судової експертизи.

Розглянувши подану позивачем заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

З юридичного аналізу наведеної правої норми вбачається, що роз'яснення рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК України; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК України. Тож, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення слід виходити з приписів ст. 84 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення.

Отже, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про роз'яснення чи виправлення рішення, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві тощо.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, при винесенні ухвали від 13.06.2013 р. судом жодних недоліків, неповноти не допущено.

Із змісту судового рішення від 27.05.2013 р. по справі № 5009/3374/12 вбачається, що відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладено на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, про що зазначено у мотивувальній частині рішення та у резолютивній частині рішення, стягнуто на користь позивача судові витрати, понесені про поданні позову. Також, у мотивувальній частині рішення вказано, що витрати за проведення судової експертизи судом не розподіляються, оскільки доказів їх понесення позивачем суду не надано.

За результатами розгляду заяви позивача про винесення додаткового рішення колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення.

Так, згідно з наданими в п. 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р. роз'ясненнями, - додаткове рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася. Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Судом встановлено, що під час розгляду справи вимоги щодо розподілу витрат на проведення експертизи позивачем не заявлялися і докази на підтвердження цих витрат не подавалися, що виключає підстави для прийняття додаткового рішення, тому заяву про прийняття додаткового рішення по справі № 5009/3374/12 залишено колегією суддів без задоволення. Також, в мотивувальній частині ухвали колегія суддів звернула увагу позивача на те, що він не позбавлений права на відшкодування понесених витрат на проведення судової експертизи у окремому позовному провадженні та з інших правових підстав.

В своїй заяві позивач просить роз'яснити ухвалу суду щодо того, з яких інших правових підстав слід відшкодовувати понесені судові витрати.

Частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, стягнення збитків.

Колегія суддів, зауважила в мотивувальній частині ухвали суду, що позивач не позбавлений права на відшкодування понесених витрат на проведення судової експертизи з інших правових підстав.

Проте, спосіб захисту та підстави позову визначаються позивачем самостійно і надання роз'яснень, в який саме спосіб слід звернутися позивачу для захисту своїх прав, не входить до компетенції господарського суду.

Оскільки викладені у заяві вимоги позивача не ґрунтуються на нормах права, заява про роз'яснення мотивувальної частини ухвали суду від 13.06.2013 р. по справі № 5009/3374/12 залишається колегією суддів без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального Кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про роз'яснення мотивувальної частини ухвали суду по справі № 5009/3374/12 від 13.06.2013 р.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Головуючий Л.П. Кагітіна

Судді Н.Г. Зінченко

А.О. Науменко