Court ruling № 35298435, 16.10.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/42622/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. , Бухтіярової О. І., Костенко М. І.; розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дністровська чайка»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р.

у справі № 2а-3938/10/2270/12 (32032/10/9104)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дністровська чайка»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Дністровська чайка» (далі - позивач, ТОВ «Дністровська чайка») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2010 р. № 0000322342/1 (податкове повідомлення-рішення від 16.03.2010 р. 0000322342/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 66 633 грн., з них 29 714 грн. основного платежу та 36 919 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р. вищезазначену постанову скасовано та прийняте нове рішення, якою у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р. і залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 р.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено було проведено планову виїзну перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт № 451/234/31787194 від 03.03.2010 р. та встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6, п.4.1, ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.3 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 п.5.4 п.п.5.6.1 ст.5, п.п.11.2.1 п. 11.1 п.11.2 ст.11, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000322342/0 від 16.03.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 73 275 грн., в тому числі 34 142 грн. за основним платежем та 39 133 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем 18.05.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000322342/1, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 34 142 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 133 грн.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, в поданій декларації за півріччя 2009 р. відображено по рядку 02.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» сума 16 673 грн. складається з сум доходу, що самостійно були виявлені скаржником за період липень 2007 р. по березень 2009 р., а по рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» відображена сума 89 522 грн., яка складається із сум витрат, самостійно виявлені скаржником за період липень 2007 р. - березень 2009 р.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витраті придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про поряд погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результат діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкові зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що для визначення граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в тому числі і виправлення самостійно виявлених помилок показників раніше поданих податкових декларацій, слід виходити з приписів пп. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якими податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, є вірним висновок суду, що виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток за 2007 р. могло бути здійснене протягом 60 календарних днів 2008 р., а податкової декларації за 2007 р. - протягом 60 календарних днів 2009 р.,

Враховуючи ту обставину, що такі виправлення були проведені позивачем лише у податковій декларації за півріччя 2009 р., яка була подана після закінчення зазначених вище строків, судом апеляційної інстанцій здійснено правильний висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 18.05.2010 р. № 0000322342/1, у задоволенні вимог щодо його скасування було обґрунтовано відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дністровська чайка» - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис О. І. Бухтіярова підпис М. І. Костенко