Decision № 35288821, 12.11.2013, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14584/13 12.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Про стягнення 4 067,14 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Сербіна А.О. представник за довіреністю № 3670/18 від 12.12.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач) про стягнення 4 067,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.13. порушено провадження у справі № 910/14584/13 та призначено її до розгляду на 10.09.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.13. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів та на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 15.10.13.

Розпорядженням № 04-1/956 від 03.10.13. було призначено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до автоматичного розподілу справ в Господарському суді міста Києва справу № 910/14584/13 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.13. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.11.13.

В судовому засіданні 12.11.13. представник позивача просив суд припинити провадження у справі та судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте 06.11.13. через відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд припинити провадження в даній справі, в зв'язку зі сплатою Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» грошових коштів в погашення заборгованості перед позивачем.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи, а справа на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/14584/13.

В судовому засіданні 12.11.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.11. між позивачем (Страховиком) та Червоненко Ігорем Альфредовичем (Страхувальником) було укладено Договір № 2300139/05/11 добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Mercedes-Benz S550, д.р.н. АА1800СТ.

16.02.12. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в місті Києві по вул. Жилянській, автомобіль марки Mercedes-Benz S550, д.р.н. АА1800СТ отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8962096.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Honda, д.р.н. АА9949АК Кучер Юлією Валерієвною вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.02.12. в адміністративній справі № 3-1455/12.

Згідно наряду замовлення № 42м-4 від 09.04.12. на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля за актом виконаних робіт № 420м від 12.04.12.,рахунку № 280 від 16.02.12., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz S550, д.р.н. АА1800СТ склала 4 067,14 грн.

На підставі страхового акту від 22.02.12. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 4 067,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7500 від 24.02.12. (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Вказане платіжне доручення є реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику (вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.11. у справі № 42/92).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 067,14 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6728078 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Honda, д.р.н. АА9949АК, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Кучер Ю.В., яка керувала автомобілем марки Honda, д.р.н. АА9949АК, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/6728078 становить 510,00 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем платіжним дорученням № 18416 від 14.10.13. було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 3 557,14 грн., проте, після звернення 30.07.13. позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, судом встановлено, що вказані грошові кошти в розмірі 3 557,14 грн. відповідачем було сплачено вже після звернення позивача з даним позовом до суду, а тому у відповідності до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі № 910/14584/13 в частині стягнення грошових коштів в розмірі 3 557,14 грн. підлягає припиненню, а витрати по сплаті судового збору в цій частині відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Далі, відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/6728078 становить 510,00 грн.

Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача (4 067,14 грн. - 3 557,14 грн.) 510,00 грн. необхідно відмовити. Витрати по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 ГПК України в цій частині покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу в позові відмовити.

2. В частині стягнення 3 557 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 14 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу - провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8; 04070, м. Київ, вул. Братська, 14; ідентифікаційний код 20474912) 1 504 (одну тисячу п'ятсот чотири) грн. 76 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.13.

Суддя Т.М. Ващенко