Decision № 35172004, 28.10.2013, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/6760/13 Головуючий 1-інстанції - Ольховський Є.Б.

Справа № 2/642/1016/2013 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія : договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 31 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_6 про припинення правовідносин та зобов'язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив припинити договір іпотеки №4057 від 07.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5, посвідчений ОСОБА_6; припинити іпотеку 2-кімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, та виключити підпис з державного реєстру іпотеки щодо квартири, яка виникла на підставі вищезазначеного іпотечного договору; зняти заборону у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна із порядковим номером запису №7707568 від 07 серпня 2008 року, якою заборонено відчужувати квартиру, номер за РПВН 23441296, АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням від 31 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова залишив позов без задоволення, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач та його представник звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення ухвалено із порушенням вимог діючого законодавства України, судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду 1-інстанції не відповідають матеріалам справи, також не встановлено дійсних обставин по справі, у зв'язку з чим рішення повинно бути скасовано.

Вказує, що висновок суду про наявність у позивача обов'язку довести відсутність (або наявність) правонаступників не ґрунтується на цивільному та процесуальному законі, оскільки позов було спрямовано не до можливих правонаступників, а предмет позову пов'язаний саме з ліквідацією цієї особи.

Крім того, суд не залучав до розгляду позову жодних правонаступників, а отже не міг застосовувати норми права, які стосуються осіб, що не є сторонами у справі та існування яких не встановлено.

Вважає, що договір іпотеки був припинений у зв'язку з тим, що ТОВ «Укрпромбанк» був юридичною особою з 19.08.2004 року по 10.01.2011 року, тому до нього не може бути поданий позов.

Посилаючись на ч.1 ст.598 та ст..609 ЦК України зазначає: у даних нормах закону передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі ліквідацією кредитора, а також встановлені винятки, які до даного випадку не відносяться.

Вказує, що відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої за запитом позивача 21.-2,2012 року(???), ТОВ «Укрпромбанк» як юридична особа припинився згідно запису 44 - 28.01.2010 року, до реєстру внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи та згідно запису 45 - 10.01.2011 року до реєстру внесено запис про знаття з обліку ТОВ «Укрпромбанк».

Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено суттєвих обставин справи.

Крім того, у ст.. 578 ЦК України зазначено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Звертає увагу на те, що позивач постійно мешкає у 2-кімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим на позивача поширюються усі норми житлового Кодексу про користування зазначеним житлом. Власником даного житла є колишня дружина позивача ОСОБА_5, оскільки зазначене майно було придбане в період шлюбу, на зазначене майно поширюються норми Сімейного Кодексу щодо спільної власності подружжя.

Вказує, що на противагу ст.. 319 та ст.. 358 ЦК України, позивач як співвласник майна подружжя, своєї згоди на передачу майна у заставу не надавав, але суд не встановив ці обставини, які є суттєвими.

Між тим, звертає увагу на чисельні порушення судом норм ЦК України, ЦПК, та Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суду не доведено належними доказами відсутність правонаступників у ТОВ "Укрпромбанк" після його припинення, що не дозволяє зробити висновок про обгрунтованість позовних вимог.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.11 суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судова колегія вважає, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем прав позивача, оскільки позивач ОСОБА_3 надавав згоду дружині ОСОБА_5 на купівлю зі спільних коштів і передачу в іпотеку АКБ "Укрпромбанк" квартири АДРЕСА_1 (а.с.22).

Заявлений позивачем позов до дружини про припинення договору іпотеки, є надуманим, оскільки цей спір може вирішуватись між сторонами договору, якою він не є . Договір укладений не між ним і дружиною, а його дружиною з банком.

Позовна заява не містить будь яких вимог до відповідача і в ній не зазначено яким чином відповідач може поновити права позивача . Позов до банку не заявлявся.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і в цілому не мають правового значення для вирішення спору по суті.

Але рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову , оскільки в задоволенні позову слід відмовити з інших підстав, а саме, що позивач не надав доказів порушення його прав відповідачем і не правильно обрав спосіб захисту.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 31 липня 2013 року- скасувати і ухвалити нове. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя-

Судді колегії-