Decision № 3497766, 30.05.2007, Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Справа №2- 654

2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2007 р. Вінницький районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі : Старинець Н.В.

з участю : представника позивача Крокус І.О.

відповідача : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом Державного підприємства Вінницький завод „ Кристал” до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Вінницький завод „Кристал” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, 25 грудня 2000 року з підприємства звільнився ОСОБА_1, маючи за собою борг по позиці, наданої підприємством, в сумі 36 234,07 грн. Відповідач отримав згідно із заявою від 19.10.1999р. та Положення „Про порядок надання позики працівникам заводу для поліпшення житлових умов”, безпроцентну позику в розмірі 36 500 грн. для поліпшення житлових умов, зобов”язуючись погашати її частинами, шляхом щомісячних утримань із заробітної плати до 31.10.2019 р. З жовтня 2000 р. до дати звільнення ОСОБА_1 сплатив 265,93 грн. із суми боргу. Після звільнення ОСОБА_1 суму позики виплачувала його дружина, яка працювала на підприємстві. Після її звільнення сума несплаченої позики складає 33 965, 54 грн. При наданні безвідсоткової позики у заяві ОСОБА_1, однією з умов було її дострокове повернення в разі звільнення за власним бажанням. Оскільки відповідач звільнився з заводу за власним бажанням, але зобов”язання виплатити позику при звільненні не виконав, тому ДП Вінницький завод „Кристал” просить стягнути з нього борг по позиці в сумі 33 965,54 грн. та державне мито в сумі 339,66 грн., а всього 34 305,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача Крокус І.О. позов підтримала , аргументуючи його доводами, викладеними в позовній заяві, просила його задоволити, стягнувши з ОСОБА_1  борг по позиці в сумі 33 965,54 грн., державне мито в сумі 339,66 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав та не заперечував проти його задовлення .

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Як встановлено по справі, ОСОБА_1 до 25 грудня 2000 року працював на Державному підприємстві Вінницький завод „Кристал” на посаді огранувальника діамантів 5-го розряду, звідки звільнився за власним бажанням відповідно до наказу №393-к від 25.12.2000 року , а з 04.09.2001 року був знову прийнятий на завод на посаду огранувальника діамантів 5-го розряду згідно з наказом № 198-к від 16.12.2002 року, що підтверджується копією його трудової книжки від 28.07.1972 року.

ОСОБА_1 згідно із заявою від 19.10.1999р. та Положення „Про порядок надання позики працівникам заводу для поліпшення житлових умов”, затвердженого генеральним директором заводу „Кристал” отримав безпроцентну позику в розмірі 36 500 грн. для поліпшення житлових умов відповідно до відомості утримань №549 по проміжковим

перерахуванням на ощадкасу №8672/078 працівникам заводу „Кристал” за 21.10.1999 року, зобов”язуючись погашати її частинами, шляхом щомісячних утримань із заробітної плати до 31.10.2019 р.

22 травня 2003 року ОСОБА_1 звільнився з підприємства згідно з наказом №132-к від 22.05.2003 року у зв”язку з виходом на пенсію по інвалідності відповідно до заключення МСЕК, що підтверджується копією його трудової книжки та особовою карткою .

З жовтня 2000 р. до дати звільнення ОСОБА_1 сплатив 265,93 грн. із суми боргу. Після звільнення ОСОБА_1 суму позики виплачувала його дружина, ОСОБА_2., яка також працювала на підприємстві. Після її звільнення сума несплаченої позики складає 33 965, 54 грн. відповідно до довідки №13/82 від 26.01.2007 року Вінницького заводу „Кристал”.

При наданні безвідсоткової позики у заяві ОСОБА_1, однією з умов було її дострокове повернення в разі звільнення за власним бажанням.

Підстав для звільнення відповідача від виконання зобов”язання по поверненню безвідсоткової позики судом не встановлено.

Оскільки відповідач порушив умови надання безвідсоткової позики , то право позивача невиконанням зобов”язання порушено і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1 ст. 79 та п.2. ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, зокрема відносяться витрати по сплаті судового збору та витати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи . Як вбачається з матеріалів справи , позивачем відповідно до платіжного доручення № 120 від 26.01.2007 року сплачено державне мито в розмірі 339,66 грн. 00 коп. та відповідно до платіжного доручення №121 від 26.01.2007 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 538, 546, 549, 550 ЦК України, ст.ст. 10,11,27,31,60,88,209,212,212-216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Вінницький завод “Кристал” (м. Вінниця, вул. 600 - річчя,21, МФО 302571, код 33323245 р/р №260083016458/980 в філії “Вінницьке Центральне відділення Промінвестбанку”) борг по позиці в сумі 33 965,54 грн.(тридцять три тисячі дев”ятсот шістдесят п”ять) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Вінницький завод “Кристал” витрати по сплаті державного мита в сумі 339,66 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 369,66 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: