Court ruling № 3481260, 05.02.2009, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” лютого 2009р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                 Конюшка К.В.

суддів:                  Ланченко Л.В.

                        Нечитайла О.М.

                        Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-Крим» на постанову Господарського суду м. Севастополя від 14.11.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року

у справі  № 20-4/252

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-Крим»

до                               Державної податкової інспекції у Ленінському районі                          м. Севастополя

про                             визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

            У вересні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-Крим» (далі – ТОВ «Інтеррибфлот-Крим») звернулось до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 000009235/0 та                            № 000008235/0 від 07.09.2006 року.

            В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено застосування нульової ставки при поставці товарів на судна, які здійснюють риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України. Достатньою підставою для застосування вказаної ставки є наявність вантажно-митної декларації, яка підтверджує факт вивозу позивачем товарів за межі митної території України. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсними.

            Постановою Господарського суду м. Севастополя від 14.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-Крим» оскаржило їх в касаційному порядку.

            В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального права, просив їх скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

            Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

            Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

            Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було здійснено позапланову перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2006 року, за результатами якої складено Акт № 76/23-5/32520598/16559/10 від 23.08.2006 року (далі – Акт перевірки).

            За даними Акта перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування і заниження бази оподаткування по операціям, що оподатковуються по ставці 20 %, у зв’язку з неправомірним застосуванням нульової ставки по податку на додану вартість по операціям з поставки для заправки та постачання морських (океанічних) суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної діяльності, промислової або риболовецької діяльності, що здійснюються за межами територіальних вод України.

            На підставі даного Акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 000009235/0 від 07.09.2006 року про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10169,00 грн. та № 000008235/0 від 07.09.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1080,00 грн., у тому числі: основний платіж – 720,00 грн. та штрафні санкції – 360,00 грн.

            Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не є експортером товару, товар був ескпортований ТОВ «Інтеррибфлот», а тому у позивача відсутні підстави для застосування нульової ставки по операції з постачання товарів відповідно до договору від 17.04.2006 року.

            Суд касаційної інстанції погоджується з названими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням наступного.

            Відповідно до договору поставки б/н від 17.04.2006 року, укладеного між ТОВ «Інтеррибфлот-Крим» (постачальник) та ТОВ «Інтеррибфлот» (судовласник) позивач зобов’язувався здійснити постачання для морського (океанського) судна судовласника - великого консервного риболовного траулера «Леонід Бородич», що здійснює рибальську діяльність за межами територіальних вод України, товару, а саме: тралу та питної води на загальну вартість 62550 грн.

            Пунктом 5.1 вказаного договору, передбачено, що поставка за цим договором повинна бути здійснена не пізніше ніж за два календарних дні до відходу ВКРТ «Леонід Бородич» із порту Севастополь.

            Відповідно до даних специфікації № 23 від 10.04.2006 та накладної № 15 від 17.04.2006 року позивач поставив ТОВ «Інтеррибфлот» трал 101/616 за ціною 62000,00 грн. та воду питну в поліетиленовій тарі кількістю 200 шт. вартістю 550,00 грн.

            Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідно до договору б/н від 17.04.2006 року місцем постачання товарів є місто Севастополь, і на момент поставки товару вказане судно знаходилось в територіальних водах України.

            Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від  03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) об’єктом оподаткування є операції по постачанню товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

            Пунктом 6.2.1 статті 6 вказаного Закону встановлено, що за нульовою ставкою, у тому числі оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України.

            Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

            Відповідно до даних вантажно-митної декларації № 123000001/6/001975 від 27.04.2006 року відправником/експортером та отримувачем товару є ТОВ «Інтеррибфлот», транспортним засобом, на якому товари будуть вивезені за межі митної територій України, – ВКРТ «Ленід Бородич».  

            Отже, даними вантажно-митної декларації № 123000001/6/001975 від 27.04.2006 року не підтверджується факт вивозу ТОВ «Інтррибфлот Крим» товару за межі митної території України. 

            Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно визначено те, що позивачем не здійснювались операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, а тому у нього відсутні підстави для застосування нульової ставки по операції з постачання товарів ТОВ «Інтеррибфлот» по договору б/н від 17.04.2006 року.

            З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

            Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.      

            Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

            Відхилити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-Крим».

            Постанову Господарського суду м. Севастополя від 14.11.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року у даній справі залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

  З оригіналом згідно

  Відповідальний секретар                                               А.О. Сватко