Court ruling № 34694656, 08.11.2013, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 152/1543/13-ц Провадження № 22-ц/772/3517/2013Головуючий в суді першої інстанції:Соколовська Т.О.Категорія: 20Доповідач: Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Оніщука В.В.

При секретарі : Богацькій О.М.

За участю : представника відповідача ПАТ «Сад Поділля» за довіреністю - Шевчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» (далі ПАТ «Сад Поділля») на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2013 року, встановила :

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.09.2013 р. вказаний позов задоволений: стягнуто з ПАТ «Сад Поділля» на користь ОСОБА_3 7 030,00 грн. та судовий збір у сумі 229,40 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач - ПАТ «Сад Поділля» посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неправильний висновок стосовно неправомірності набуття товариством коштів позивача, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.

У липні 2013 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 7 030,00 грн.

Зазначив, що 18.06.2011 р. між ним і СВАТ «Сад Поділля» було підписанодоговір відповідно якого відповідач продав, а позивач придбав яблуні в кількості 426 штук, які знаходяться на належній позивачеві земельній ділянці площею 0,7447 га, розташованій на території Пеньківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. 17.12.2011 р. на виконання умов договору згідно квитанції до прибуткового касового ордера позивач вніс в касу відповідача грошові кошти у розмірі 7030,00 грн., які позивач вважає безпідставно відповідачем набутими,оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, а відтак є неукладеним.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,7447 га на території Пеньківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 397420, виданим Шаргородською районною державною адміністрацією 10.06.2009 р. (а.с.5).

18.06.2011 р. СВАТ «Сад Поділля», правонаступником якого є ПАТ «Сад Поділля», та ОСОБА_3 підписано договір купівлі-продажу дерев яблунь (а.с. 6).

Предметом купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 Договору, є яблуні в кількості 426 штук, які належать СВАТ на підставі власності і які знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_3 (а.с. 5).

Вказаний договір купівлі-продажу дерев яблунь від 18.06.2011 р. нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації.

Сторони договору приступили до його виконання, що підтверджується актом приймання - передачі яблунь від СВАТ «Сад Поділля» до ОСОБА_3 у користування від 18.06.2011 р. та квитанцією про внесення ОСОБА_3 у касу ПАТ в якості попередньої оплати із загальної 28116,00 грн. вартості яблунь за договором - 7 030,00 грн.

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано з підстав ст. 61 ч. 4 ЦПК України визнав преюдиційними, тобто такими, що не потребують доказування, встановлені рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.05.2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2013 р., у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Сад Поділля» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору та зустрічним позовом ПАТ «Сад Поділля» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Зокрема, зазначеним рішенням, яке набрало законної сили та ухваленого у спорі між тими ж сторонами, встановлено, що договір купівлі-продажу від 18.06.2011 р. між СВАТ «Сад Поділля» та ОСОБА_3 є неукладеним, оскільки момент вчинення такого правочину стосовно багаторічних насаджень - нерухомого майна, яке відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент підписання договору, пов'язується його державною реєстрацією, він не створює прав та обов'язків сторін. Вимога цивільного законодавства щодо нотаріального посвідчення і державної реєстрації у спірному договорі купівлі-продажу сторонами не дотримана, у зв'язку із чим, в силу вимог ч. 1 ст. 210 та ч. 3 ст. 640 ЦК України (чинної на час виникнення спірних правовідносин), цей договір не є укладеним.

Незважаючи на те, що законодавець, як правило, безпосередньо не визначає правові наслідки недотримання положень про державну реєстрацію правочинів, вони так чи інакше випливають з контекстів певних правових норм ЦК.

У взаємозв'язку з наведеним слід визнати правильною застосування судом до спірних правовідносин ст. ст. 1212, 1213 ЦК України щодо відсутності у відповідача правової підстави набуття та збереження коштів позивача в сумі 7030,00 грн., які останнім внесені як передоплата по договору та підлягають поверненню.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що спірний договір-купівлі продажу дерев яблунь не підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, слід визнати безпідставними та необґрунтованими, оскільки виходячи з аналізу змісту ч.ч.1, 2 ст. 22, ст. 206 ЗК України, ч. 3 ст. 373 ЦК України, багаторічні насадження та земельна ділянка під цими насадженнями визначаються як один об'єкт нерухомого майна сільськогосподарське угіддя, а відтак земельні ділянки, права на них, а також тісно пов'язані з цими ділянками об'єкти (грунт, замкнуті водойми, ліс, багаторічні плодові насадження), переміщення яких без заподіяння надмірної шкоди їх призначенню неможливе, знаходяться в обігу неподільно.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України в редакції, чинній на момент підписання договору).

Таким чином, слід визнати, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та у вирішення спору дійшов правильний висновків, яких доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» відхилити, а рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : підпис В.О.Чуприна

Судді : підпис В.І.Чорний

підпис В.В.Оніщук