Decision № 3469296, 14.04.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "14" квітня 2009 р. по справі № 4/41-38

за позовом Приватне підприємство "Бірюза"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва"

про стягнення 1 270 238,53 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Ящинський А. Л. - довіреність у справі

від відповідача: Сідімянцева О. М. - довіреність у справі

Встановив: позивач - приватне підприємство "Бірюза", м. Львів звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Віва", м. Луцьк про стягнення 1270238,53грн. в т.ч. 896908,00грн. основного боргу, 175505,34грн. пені, 30510,35грн. процентів річних, 167314,84грн. інфляції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 294 від 13.04.2009р. та представник відповідача в судовому засіданні позов в частині стягнення 896908,00грн. основного боргу, 30510,35грн. процентів річних, 167314,84грн. інфляції визнав, просить суд зменшити розмір пені, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, обґрунтовуючи це тим, що в період кризи підприємства виробники, досить гостро відчувають недостатність оборотних коштів. Більшість оборотних коштів підприємства "засіли" у дебіторській заборгованості, що поставило ТзОВ "Віва" у досить скрутне фінансове становище, про що свідчить баланс станом на 31.12.2008р. та звіт про фінансові результати за 2008р. Повернення цих коштів займе набагато більше часу ніж за умов "здорової" економічної ситуації в країні, адже значний відсоток підприємств-дистриб'юторів, також потрапили у скрутне становище.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

6 травня 2008 року між приватним підприємством "Бірюза", м. Львів та товариством з обмеженою відповідальністю "Віва", м. Луцьк було укладено договір купівлі - продажу № 9, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу згідно видаткових накладних на підставі довіреностей (а.с. 17-40) товар на загальну суму 3141908,00грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково на суму 2245000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 896908,00грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 175505,34грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 30510,35грн. - річних та 167314,84грн. - сума нарахована в зв’язку з інфляцією.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 294 від 13.04.2009р. позов в частині стягнення 896908,00грн. основного боргу, 30510,35грн. процентів річних, 167314,84грн. інфляції визнав, просить суд зменшити розмір пені, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, обґрунтовуючи це тим, що в період кризи підприємства виробники, досить гостро відчувають недостатність оборотних коштів. Більшість оборотних коштів підприємства "засіли" у дебіторській заборгованості, що поставило ТзОВ "Віва" у досить скрутне фінансове становище, про що свідчить баланс станом на 31.12.2008р. та звіт про фінансові результати за 2008р. Повернення цих коштів займе набагато більше часу ніж за умов "здорової" економічної ситуації в країні, адже значний відсоток підприємств-дистриб'юторів, також потрапили у скрутне становище.

Відповідно до п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, що підтверджується балансом на 31.12.208р. та звітом про фінансові результати за 2008р., господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені до 30% і стягнути її в сумі 52651,60грн.

У зв’язку з цим, в позові про стягнення 122853,74грн. пені слід відмовити.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Окрім того, позивач у своїй позовній заяві також просив стягнути з відповідача 30000,00грн. витрат на послуги адвоката. Як докази надання адвокатських послуг позивачем надано договір № 10-03/09 про надання правової допомоги з підготовки та ведення справ в судді від 10.03.2009р., укладений між ПП "Бірюза" та фізичною особою - приватним підприємцем Потинським А. М., а також платіжне доручення від 18.03.2009р. № 113 про часткову оплату ФО ПП Потинському А. М. юридичних послуг на суму 10000,00грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат включається також витрати з оплати послуг адвоката.

Згідно п. 2.1.2 договору № 10-03/09 про надання правової допомоги з підготовки та ведення справ в судді від 10.03.2009р. виконавець бере на себе зобов’язання здійснювати представництво інтересів замовника в господарському суді Волинської області по даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивачем у справі не доведено факту надання юридичних послуг адвокатом Потинським А. М. В матеріалах справи відсутній акт приймання - передачі виконаних робіт, в судове засідання адвокат Потинський А. М. не з'явився.

Отже, вимога про оплату витрат на оплату послуг адвоката до задоволення на підлягає.

Ухвалою суду від 26.03.2009р. у справі № 4/41-38 було вжито заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 68, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в частково

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віва", (м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 32, код 32649823) в користь приватного підприємства "Бірюза", (м. Львів, вул. Зелена, 44, код 13795679) 896908,00грн. основного боргу, 52651,60грн. пені, 30510,35грн. процентів річних, 167314,84грн. інфляції, 12702,38грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Вжиті у відповідності до ухвали господарського суду від 26.03.2009р. у справі № 4/41-38 заходи, щодо забезпечення позову, скасувати.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 21.04.2009 р.

Суддя Слободян П. Р.