Court ruling № 34567917, 28.10.2013, Feodosiiskyi City Court of the Autonomous Republic of Crimea

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/5487/13-ц

У Х В А Л А

28.10.2013 м.Феодосія.

Феодосійський міський суд АР Крим у складі:

Головуючого-судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Винокуровій Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання Угоди № 312998 від 13.03.2010 року про надання послуг, укладеної між позивачем та відповідачем, недійсної; стягнення з відповідача отриману за недійсним договором суми в розмірі 27248,85 грн. Позов мотивований тим, що 13.03.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 312998 з надання послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Система АвтоТак, відповідно до Додатку № 2 до угоди є торгівельна марка, що зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг ТОВ «АВТО ПРОСТО» з адміністрування системи придбання автомобіля в групах. Відповідно до Додатку №2 поточна ціна на автомобіль є критерієм для розрахунку розміру складових внесків та інших платежів, передбачених Угодою, які повністю оплачуються учасниками згідно з Графіком внесків у безготівковому порядку (п.2.1, 2.3, 1.5 Додатку №2 до угоди). Так, відповідно до Додатку №1 до Угоди, ані марка автомобіля, ані його остання ціна не були відображені. Графік внесків склав 120 платежів, вступний внесок - 3625,92 грн., який було сплачено 13.03.2010 року. Механізм розрахунку внесків угодою не передбачений, та за відсутності марки автомобіля взагалі незрозумілий. Проте, бажання придбати найближчим часом автомобіль, та добро ставлення до позивача працівників відповідача, не породжували сумнівів, а викликали довіру позивача. Відповідно до виставлених рахунків позивачем в порядку виконання Угоди було перераховано суми: 23622,93 грн., з яких: 09.04.2010 року - 1364,09 грн.; 12.05.2010 року - 1364,09 грн.; 14.06.2010 року - 1364,09 грн.; 08.07.2010 року - 1364,09 грн.; 10.08.2010 року - 1486,52 грн.; 14.09.2010 року - 1486,52 грн.; 13.10.2010 року - 1487,60 грн.; 11.11.2010 року - 1494,10 грн.; 14.12.2010 року - 1494,10 грн.; 11.01.2011 року - 1189,71 грн.; 14.02.2011 року - 1189,71 грн.; 11.03.2011 року - 1189,71 грн.; 14.04.2011 року - 1189,71 грн.; 12.05.2011 року - 1233,23 грн.; 07.06.2011 року - 1215,22 грн.; 14.07.2011 року - 1755,22 грн.; 15.08.2011 року - 1755,22 грн. Наприкінці літа 2011 року через фінансові труднощі, в жовтні 2011 року позивач звернулася з листом до відповідача про розірвання угоди. 12.10.2011 року було отримано лист-відповідь, що угода розірвана, а сплачені кошти будуть повернуті без суми вступного внеску, який склав 3625,92 грн. у вигляді чистих внесків, розрахованих відповідно до положень п.13.3 Додатку №2 до Договору. Відповідно до п.13.3 Додатку №2 до Угоди, сума чистих внесків, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий учасник повідомив ТОВ «АВТО ПРОСТО» про розірвання угоди, за вирахуванням Відступного за відмову від Угоди у розмірі (двох) цілих Чистих внесків. На письмове звернення позивача Національна комісія, що здійнює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомила її, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» набуло статусу фінансової установи лише 19.01.2012 року, а ліцензію з правом надання фінансової послуги адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах - лише 15.01.2013 року. Суми позивачу не повернуті, що стало підставою для звернення з позовом до суду. На день укладення угоди відповідач не мав належної дієздатності, тому в порядку ч.1 ст.215 ЦК України, правочин є недійсним.

Зазначена Угода не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки містить несправедливі умови договору, які призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. До того ж, Угода не відповідає вимогам ст.19 цього Закону, якою забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману, зокрема, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, та є односторонньою, оскільки передбачає лише права ТОВ "АВТО ПРОСТО" без будь-яких обов'язків, а відповідальність за невиконання договору несе виключно учасник програми, права якого носять декларативний характер, відповідачем порушено його права щодо надання інформації про хід виконання цього договору. Правовими підставами позовних вимог зазначено ст.ст.91,215,216 ЦК України, ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст..ст.4,9, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст..ст.4,19,22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, якою вимоги позову підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, були сповіщені належним чином. Згідно заперечення на позов, просили застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. Позов не визнали, вважають, що Угода укладена з дотриманням вимог діючого законодавства, позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання.

В силу ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.169,224 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.169,224,225 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Розглянути справу в заочному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя