№ 34483286, 04.11.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5606/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року

12:53

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судовго засідання - Галушко Б.С.;

позивача - ОСОБА_2 (копія посвідчення);

представника відповідача - не з'явився;

представника тертьої особи 1 - Войналович О.А.. (за довіреністю);

представника третьої особи 2 - Кіріляк І.Ю. (за довіреністю);

представника третьої особи 3 - Єфремченкової О.А. (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністртаивним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Одеського міського управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача, Одеське міське управління юстиції, Одеська обласна державна адміністрація, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, зобов'язання вчинити дії; заборону вчинити певні дії.

Постанову в цій адміністративній справі суд виніс за наслідками провадження за нововиявленими обставинами. Оскільки рішенням від 12 липня 2011р в справі №2а-17/10/8-а-5/11 Приморський районний суд м. Одеси задовольнив заяву Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про перегляд постанови суду у зв'язку за нововиявленими обставинами та скасував Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської про визнання недійсним запису до реєстру; зобов'язати вчинити певні дії (том І а.с.112).

На час розгляду цієї адміністративної справи рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2011р. є таким, що набрало законної сили.

СУТЬ СПОРУ

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підпирємців (надалі - ЄДР) від 10 травня 2006 року про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації в результаті ліквідації (код 02145062), як такий, що виконаний з порушенням чинного на той час законодавства; зобов'язати відповідача скасувати запис в ЄДР 10 травня 2006 року про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації; відновити запис про державну реєстрацію юридичної особи Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код 02145062) з метою виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06, яке належить до негайного виконання; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, які перешкоджатимуть виконанню рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 травня 2006 року Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради провів реєстраційні дії шляхом внесення запису до ЄДР про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації в результаті ліквідації (код 02145062).

Даний запис вважає таким, що виконаний без дотримання вимог чинного на той час законодавства, оскільки матеріали реєстраційної справи не містять свідчень про наявність квитанції про сплату відповідних коштів за розміщення в спеціалізованому виданні повідомлення про припинення та відсутня інформація про саме повідомлення.

Крім того, відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2006 року по справі №2-332/06 позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення її на роботі на посаді завідуючої Одеської центральної обласної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного суд задовольнив.

Однак, вчинений запис Відділом державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради перешкодив виконанню рішення суду.

Одночасно суд зазначає, що в судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справ суд з'ясував, що відповідач, Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, припинив свою діяльність на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України" від 16.10.2012р. №5461, п.3, п.п10.9 п.10 "Положення про районні, районні у містах, міські, міськрайонні, міжрайонні управління юстиції" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011р. №1707/5.

Відповідно до свого наказу Одеське міське управління юстиції від 12 липня 2013 року №393/9 затвердило положення "Про відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Згідно з зазначеним положенням до компетенції останнього належить забезпечення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво. А тому за власною ініціативою своєю ухвалою відповідно до вимог статті 55 КАСУ вирішив питання щодо залучення до участі у справі правонаступника відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачі - Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Одеська обласна державна адміністрація є неналежними відповідачами, так як ці особи не відповідають за даним адміністративним позовом. Позивач в судовому засіданні з висновком суду погодився. Однак, суд одночасно встановив, що рішення у даній справі може вплинути на права і обов'язки цих осіб, а тому попередньо з'ясувавши думку всіх сторін у справі, які не заперечували проти висновку суду, своєю ухвалою залучив їх третіми особами без самостійних вимог в порядку статті 53 КАСУ. З аналогічних підстав суд своєю ухвалою залучив у справу третьою особою Одеське міське управління юстиції.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, вказаних нею в її позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від нього до суду надійшла письмова заява з проханням розглянути справу за його відсутності. З урахуванням вимог статті 128 КАСУ суд на місці ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представники третіх осіб без самостійних вимог проти позову заперечували, оскільки вважають, що державний реєстратор діяв згідно з чинним законодавством України та своїми діями не порушив права позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, проаналізувавши відповідне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути задоволена.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд

ВСТАНОВИВ

21 червня 2005 року голова Обласної державної адміністрації видав розпорядження №299/а-2005 "Про затвердження структури обласної державної адміністрації, розподіл основних обов'язків та галузей народногосподарського комплексу, сфер соціально-економічного, політичного, культурного життя Одеської області між головою облдержадміністрації та його заступниками для здійснення власних і делегованих повноважень виконавчої влади".

Відповідно до пункту 3 даного розпорядження з метою впорядкування та оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності роботи, ліквідації дублювання функцій, унормування штатної чисельності і професіоналізації державної служби було ліквідовано Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ( том ІІ, а.с.123).

10 травня 2006 року Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської Міської ради провів реєстраційні дії, а саме - вніс запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації в результаті ліквідації (том ІІ, а.с.116).

Суд вважає, що процедура припинення юридичної особи - Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації відбулася відповідно до вимог чинного законодавства.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (надалі - Закон №755-IV).

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації визначений статтею 36 цього Закону в редакції, яка була чинною на момент існування спірних правовідносин.

Так, відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 36 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

- оригінал установчих документів;

- акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу;

- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку; - довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку;

- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

У випадках, що встановлені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені".

Як убачається з матеріалів справи та було встановлено під час судового процесу, 10 травня 2006 року довірена особа комісії з ліквідації управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації Михайлик Д.В. подав до державного реєстратора наступні документи:

- Реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією (форма №7) від 10.05.2006р., за підписом Михайлик Д.В.;

- Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

- Оригінал установчих документів;

- Акт з ліквідації та ліквідаційний баланс за 2005 рік який затверджений рішенням засновників, підписи на ліквідаційному балансі нотаріально посвідчені;

- Довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 04.05.2006р. №3443/9/29-0013;

- Довідку УПФУ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2006р.№4018/03;

- Довідку фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 29.12.2006р.;

- Довідку центру зайнятості від 26.12.2005р.№2099/02/03;

- Довідку державного архіву області від 23.03.3006 року №11/04-23 про надання документів за 1995-2005 рр. для науково-технічнго опрацювання та подальшої передачі на державне зберігання до Державного архіву області;

- Довіреність на Михайлик Д.В., видану заступником голови ліквідаційної комісії Шупарським В.С. ( том І, а.с.57-72).

Таким чином, врахувавши вимоги статті 36 Закону №755-IV, суд робить висновок, що для проведення реєстрації довірена особа голови ліквідаційної комісії надала всі необхідні документи у відповідності до чинного на той час законодавства , а державний реєстратор на підставі поданих документів здійснив державну реєстрацію точно до правил закону.

Слід відзначити, що позиція позивача щодо не опублікування оголошення про ліквідацію підприємства в спеціалізованому ЗМІ спростовується матеріалами справи. Зокрема, як убачається з копії офіційного спеціалізованого засобу масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" (№28), оголошення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи - Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації було розміщено 21 липня 2005 року (а.с.162). Документи для здійснення державної реєстрації довірена особа подала 10 травня 2006 року.

З огляду на даний факт, є безсумнівним, що документи для здійснення державної реєстрації були подані в строк передбачений статтею 36 Закону №755-ІV, а саме - після спливу двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі інформації.

При цьому суд звертає увагу на частину 3 статті 36 Закону №755-IV, згідно з якою: "Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо вони не передбачені частинами першою та другою цієї статті".

Також суд застосовує до вказаних правовідносин частину 8 статті 36 Закону №755-IV ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до якої: "За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації юридичної особи".

Підстави залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду визначені в частині 6 статті 36 Закону №755-IV : " Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону;

- ліквідаційний баланс не відповідає вимогам абзацу другого частини другої цієї статті;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини першої цієї статті".

Позивач впродовж судового розгляду справи не довів існування хоча б однієї із визначених цією статтею підстав. Адже згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В той же час відповідач, на думку суду, довів правомірність вчинених ним дій щодо реєстрації припинення юридичної особи чим дотримався вимог частини 2 статті 71 КАСУ. Відповідно до якої: "В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову".

У ст.2 КАС України закріплені загальні критерії для оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яких суб'єкти владних повноважень повинні дотримуватися при здійсненні своєї діяльності та прийнятті відповідних рішень.

Так, відповідно до ч.3 цієї статті : "У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягенння яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в спосіб, що передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV та дотримався принципів, встановлених в ч.3 статті 2 КАС України для здійснення його повноважень. А відтак - позов не може бути задоволений.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 КАСУ: "Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень , суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз".

Оскільки в даному судовому процесі свідки не залучалися, а судові експертизи не проводилися, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,11.71.86, 94, 158-162, 253 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 04 листопада 2013 року.

Суддя О.Я. Бойко