№ 34476306, 30.10.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 904/1248/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2013у справіГосподарського суду Дніпропетровської областіза позовом Комунального підприємства "Водоканал"до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління"простягнення 702 778,30 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: Білоус О.С. (дов. від 01.01.13 № 72), Наденко Ю.М. (дов. від 01.01.13 № 58), Павлюк А.М. (дов. від 28.10.13 № 951),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 25.07.2013 р. господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено, з відповідача на користь КП "Водоканал" стягнуто 702778,30 грн. плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію.

Постановою від 11.09.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Крім того, відповідач звернувся із заявою в порядку ст. 1211 ГПК України, проте, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 01.01.2006 року №947 "Про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації", укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" та КП "Водоканал", останнє взяло на себе зобов'язання забезпечувати абоненту (відповідачу) подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам, зазначеним у додатку.

Пунктом 3.8.2 договору встановлено зобов'язання абонента виконувати скид стоків, якість яких в контрольних точках, зокрема по спірному майданчику повинна відповідати вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя.

22.10.12р. лабораторією відділу охорони навколишнього середовища позивача у присутності представника відповідача - Гайдаржи О.М. було здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, що надходять в міську каналізацію через контрольну точку КК-1в, про що складено акт відбору проб стічних вод від 22.10.12р., підписаний повноважними представниками сторін та один екземпляр вручено представнику відповідача - Гайдаржи О.М.

Результати хімічних досліджень показали, що стічні води у контрольній точці не відповідають встановленим нормам по: нафтопродукти -1,3мг/дм3 , при ДК - 0,4мг/дм3, рН - 4,5, при ДК - 6,5-9,0, що зафіксовано в протоколі аналізу стічних вод.

Зазначений вище хімічний аналіз проведено лабораторією стічних вод комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя, діяльність якої атестована метрологічною службою Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, атестація чинна до 01.07.2014 року.

Про результати хімічного аналізу стічних вод керівнику відповідача повідомлено телефонограмою 23.10.12р. (прийняв секретар Васильковська О.М.).

Позивачем здійснено розрахунок розміру додаткової плати за скид понаднормативних забруднень на весь обсяг стічних вод, відведених від майданчика відповідача в мережі міськаналізації за період з 01.08.12р. по 30.10.12р згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.02р. № 37, зареєстрованою Міністерством юстиції України від 26.04.02р. за №402/6690, яка склала 702778, 30 грн.

27.11.12р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію №10552 про перерахування суми додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у вказаному вище розмірі у добровільному порядку, яку було отримано відповідачем 07.12.12р. в особі представника на прізвище Стадніченко, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Відповідач вказану суму не сплатив, що і стало підставою для звернення КП "Водоканал" з позовом у даній справі.

Судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно взято до уваги п. 7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, якими встановлено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

Відповідно до п. 7.7. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя визначено, що при перевищенні ДК забруднень, встановлених договором або Правилами, водоканал (позивач) після завершення аналізу надсилає підприємству (відповідач) повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) впродовж 15 діб після закінчення аналізу. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал (в даному випадку позивач) надсилає підприємству (в даному випадку відповідачу) претензію, до якої додаються: протокол якості скиду стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод, рахунок для оплати за понаднормативний скид забруднень (передаються лише ті документи, які відсутні на підприємстві).

Згідно пунктів 7.9.21., 7.9.22. Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Запоріжжя при відсутності результатів паралельного аналізу або незгоди підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи застосування його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу. У разі розбіжностей результатів основного та паралельного аналізів: до 10% - приймається значення концентрацій основного аналізу, понад 10% - може бути проведений арбітражний аналіз проб.

Пунктом 7.9.10. вказаних Правил визначено, що проба для основного та арбітражного аналізів доставляється в хімічну лабораторію водоканалу для проведення хімічних досліджень. Термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб.

Судами з'ясовано, що згідно переписки сторін ніяких дій для того, щоб незалежною лабораторією був проведений арбітражний аналіз відповідачем здійснено не було.

Так, листом від 01.11.2012 р. № 2675 року відповідач повідомив КП "Водоканал" про те, що в Запорізькій лінійній санепідемстанції Придніпровської залізниці зроблено паралельний аналіз, яким не встановлено перевищення показників по нафтопродуктам. Управління погодилось провести арбітражний аналіз в цій же лабораторії.

Листом від 08.11.2012 р. № 2741 (отримано позивачем 09.11.2012 р.) відповідач направив Водоканалу копію протоколу від 24.10.2012 року про проведення паралельного аналізу Запорізькою лінійною санепідемстанцією Придніпровської залізниці і просив не проводити арбітражний аналіз та визнати результати паралельного аналізу.

Листом від 09.11.2012 р. № 9769 управління відхилило результати паралельного аналізу, оскільки розходження результатів останнього та основного аналізу становить більше 10% значення концентрації по нафтопродуктах (п.7.9.22 Правил).

09.11.2012 р. відповідач згодився на оплату арбітражного аналізу та вказав, що визначення місця та часу проведення аналізу залишається за позивачем.

Отже, вказані вище обставини свідчать, що результати паралельного аналізу, як і погодження на проведення та оплату арбітражного аналізу надійшли позивачу від відповідача тільки 09.11.2012 року в п'ятницю, а строк збереження арбітражної проби закінчився в неділю 11.11.2011 року в 11:00, що унеможливило проведення арбітражного аналізу.

При таких обставинах здійснення позивачем розрахунку додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин на підставі результатів основного аналізу є обґрунтованим та не суперечить законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

З врахуванням зазначеного вище, вмотивованим є висновок судів про задоволення позову.

Зважаючи на наведене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 11.09.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/1248/13-г залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.