Court ruling № 34468614, 17.10.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/20405/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 17.10.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011

у справі № АС3/69-09

за позовом Товариства обмеженою відповідальністю „Метал-Союз Плюс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

за участю: Прокуратури Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю „Метал-Союз Плюс" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062312/0/4317 від 24.01.2009.

Постановою господарського суду Сумської області від 15.12.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 постанову господарського суду Сумської області від 15.12.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000062312/0/4317 від 24.01.2009, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 111812 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по правовим відносинам з ТОВ „Радіус", ТОВ „Солід Ком" за період з 01.07.2006 по 30.09.2007 та складено акт № 287/2312/31931103/3 від 20.01.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000062312/0/4317 від 24.01.2009, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 111812 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п. 5.2., пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", віднесено до валових витрат витрати, понесені: у зв'язку з виконання договорів № 27/11-2006 від 27.11.2006, № 01/01/2007-Р від 01.01.2007, укладеним з ТОВ „Радіус", предметом яких була поставка брухту чорних металів, за отримані від цього підприємства послуги по переробці брухту на підставі податкових накладних, підписаних ОСОБА_3 , № 1 від 31.01.2007, № 11 від 31.03.2007, № 15 від 01.04.2007, № 23 від 31.05.2007, № 27 від 30.06.2007, № 34 від 31.07.2007, та отримані товарно-матеріальні цінності на підставі податкової накладної № 25 від 27.06.2007, яка також підписана ОСОБА_3

Та зроблено висновок про те, що при укладанні правочинів його учасниками були порушені вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України, де встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів закону.

Здійснення ТОВ „Радіус" господарської діяльності без зазначення в бухгалтерському обліку зазначених вище операцій та недекларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість призвело до несплати в Державний бюджет України сум податків, тобто мало місце ухилення від оподаткування, що являє собою порушення публічного порядку та моральних засад суспільства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що обставини щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ „Метал-союз-плюс" з ТОВ „Радіус", ТОВ „Солід Ком", встановлені судовими рішеннями в адміністративних справах, що набрали законної сили, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 по справі № АС-12/433-08/433-08/5021, від 01.12.09 р. по справі № АС 3/391-08/5021, від 26.10.2009 по справі № АС/436-08/5021.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення, сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 6.1.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за N 268/5459, встановлено, що штраф за вказаною підставою застосовується у разі, якщо загальна сума у такий спосіб донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри.

У податковому повідомленні-рішенні відсутні суми визначеного податкового зобов'язання по податку на прибуток в будь-якому розмірі.

Загальна сума донарахованого позивачу податкового зобов'язання за результатами перевірки не визначена, а відтак штрафні (фінансові) санкції контролюючим органом не правомірно накладені на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що чинне на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення податкове законодавство не передбачало застосування штрафних санкцій без визначення податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № АС3/69-09 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № АС3/69-09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко