Court ruling № 34452689, 09.10.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/16332/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012

у справі № 2а/0570/3851/2011

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про зобов'язання визнати податкову заборгованість у розмірі 390572,04 грн. безнадійним податковим боргом та зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку шляхом списання податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі - позивач, ДП «Добропіллявугілля») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, Добропільської ОДПІ) про зобов'язання визнати податкову заборгованість у розмірі 390572,04 грн. безнадійним податковим боргом та зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку шляхом списання податкового боргу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень відповідача на касаційну скаргу позивача, вимоги касаційної скарги вважає необґрунтованими, скаргу просить відхилити, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки було встановлено, що Добропільська ОДПІ правомірно перерозподілила частку сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням від 31.08.2006 № 634, то підстав для зобов'язання податкового органу визнати податкову заборгованість безнадійною немає.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта документальної перевірки ДП «Добропіллявугілля» від 30.06.2006 № 527-0/32186934, 03.07.2006 Добропільська ОДПІ винесла повідомлення-рішення: № 0001351540/0, № 0001361540/0, № 0001371540/0, якими визначила ДП «Добропіллявугілля» штрафні санкції з податку на прибуток на загальну суму 390 572,04 грн.

Підставою для застування штрафних санкцій стало виявлене податковим органом порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств державного підпорядкування, передбаченого п.п. 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

31.08.2006 платіжним дорученням № 634 позивач здійснив платіж у сумі 15 438 982,00 грн., у призначенні якого зазначив «погашення заборгованості з податку на прибуток станом на 01.07.2005 згідно договору 05/705/26 від 08.08.2006, протокол 05/705/26 від 08.08.2006».

Добропільська ОДПІ перерозподілила суму сплачених позивачем коштів, згідно платіжного доручення від 31.08.2006 № 634, на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001351540/0, № 0001361540/0, № 0001371540/0, якими зобов'язала позивача сплатити штраф у розмірі - 390572,04 грн.

Позивач не погодився з такими діями податкового органу та оскаржив їх до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 по справі № 2а/0570/868, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011, дії Добропільської ОДПІ щодо перерозподілу сплати платіжним дорученням від 31.08.2006 № 634 суми - 390572,04 грн. визнано правомірним.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на встановлені обставини та приписи викладеної норми Кодексу адміністративного судочинства України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що Добропільською ОДПІ було правомірно здійснено перерозподіл суми, сплаченої платіжним дорученням № 634 від 31.08.2006, та правомірно направлено зазначені кошти на погашення податкової заборгованості та штрафних санкціях з податку на прибуток, які були нараховані згідно податкових повідомлень рішень № 0001351540/0, № 00013611540/0 та № 001371540/0 від 03.07.006.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платників податку податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Згідно з ст. 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків від 24.12.2010 № 1034, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010 № 1429/18724, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, тобто карток особових рахунків платників податків.

Станом на 01.12.2010 за даними карток особових рахунків ДП «Добропіллявугілля», заборгованість з податку на прибуток у підприємства відсутня, а відтак підстав для її списання немає.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні його вимог.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі № 2а/0570/3851/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна