Court ruling № 34440261, 29.10.2013, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/6005/13 Головуючий: 1 інстанції

Справа № 639/5345/13-ц Іванова І.В.

Категорія: трудові Доповідач: Малінська С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Малінської С.М.

суддів: Даниленка В.М., Піддубного Р.М.

при секретарі: Лотох І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 16 січня 1986 року його було прийнято на роботу до ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на посаду помічника машиніста тепловозу. В подальшому, 24 жовтня 1988 року його було переведено на посаду машиніста тепловозу, на якій він працював до звільнення з заводу ім. Шевченка, про що свідчить відповідний записи в трудовій книжці. Так, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Позивач зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_1 року йому виповнилось 55 років, у зв'язку з чим він в кінці 2010 року звернувся до керівництва цеху, а потім і до керівництва заводу з проханням видати йому довідку для призначення пенсії відповідно до списку №2. Проте, йому було відмовлено у видачі вказаної довідки з посиланням на те, що професія машиніста тепловозу не входить до списку №1 та №2, що дає право на пільгову пенсію.

В подальшому,27 вересня 2011року, ОСОБА_2 звернувся до управляючого санацією, посилаючись на цей раз на норми ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанову Кабінету Міністрів №583 від 12 жовтня 1992 року, щодо призначення пенсії за вислугу років. Проте, на цю заяву йому не надали відповіді, а лише видали довідку про середній заробіток. І лише, після неодноразових наполягань, 16 листопада 2011 року йому знову було відмовлено, з посиланням на нібито розкомплектованість тепловозу на якому він працював, відсутність атестації робочого місця і таке інше. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 був змушений звернутися до Жовтневого районного суду м. Харкова за захистом свого порушеного права. В наслідок чого, судом було прийнято рішення, яким ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» було зобов'язано видати довідку про стаж роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. Позивач вважав, що таким чином, судом було визнано неправомірними дії відповідача - керівництва ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» щодо відмови у видачі довідки. Завод виконав рішення суду, йому була видана довідка і призначена пенсія, але лише з 2 липня 2012 року в розмірі 910 грн..

ОСОБА_2 зазначив, що за вказаних обставин, він на протязі 1,5 років не отримував належну йому відповідно до закону пенсію, у зв'язку з чим йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі 910 грн. х 18 = 16380 грн. а також моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн..

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути на його користь з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» матеріальну шкоду у розмірі 16380 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того , що позивачем не надано належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача щодо невидачі довідки про підтвердження стажу позивача , а вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від основних вимог , а томі також не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу 03 січня 2011року виповнилось 55 років (а.с.3). 16 січня 1986 року позивача було прийнято на роботу до ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на посаду помічника машиніста тепловозу. В подальшому, 24 жовтня 1988 року, його було переведено на посаду машиніста тепловозу, на якій він працював до звільнення ( а.с.4-8).

16.03.2011року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому довідки для одержання пільгової пенсії по Списку №2(а.с.9).

05.04.2011 року за № 30/27 позивачу надано відповідь , що право на пільгове пенсійне забезпечення немає для його професії.

Згідно листа УПФУ в Харківському районі Харківської області від 25.03.2013року № 88/ Б-14 відповідно до ч.1 ст. 45 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня , що настає за днем досягнення пенсійного віку , якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначена позивачу з 02.07.2012 року на підставі письмової заяви про призначення пенсії , наданої позивачем , та довідки «ДП ХПЗ ім.. Т,Г. Шевченко» від 26.06.2012року № 30/п.

Таким чином , позивач звертався до відповідача з заявами про надання довідок , підтверджуючих право на пільгову пенсію про що йому було обґрунтовано відмовлено , оскільки права на неї він не мав , що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду від 10 квітня 2012 року ,в якому вказано , що позивач мав право на одержання довідки для призначення пенсії за вислугу років(а.с.15-16). З заявою про надання такої довідки позивач звернувся до відповідача лише 27 вересня 2011року(а.с.11).

Вищевказане підтверджує ту обставину , що позивач не одержав пенсію за вислугу років з дня досягнення 55 річного віку не з вини відповідача , а у зв'язку з тим , що у тримісячний строк з дня досягнення вищевказаного віку, як-то передбачено ч.1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до відповідача він з заявою про надання довідки для призначення пенсії за вислугу років не звертався , а звернувся лише , коли минуло майже 9 місяців( 27.09.2011року).

Доказів , неправомірних дій відповідача щодо невидачі довідки про підтвердження стажу позивача за вислугу років матеріали справи не містять.

Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від основних вимог і підстав , передбачених ст. 23 ч.2 ЦК України , для відшкодування моральної шкоди позивачем не наведено , то судова колегія вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 292 ; 294-296; 303 ; 304; 307 ; 308; 313-315 ; 317 ; 319 ; 325 ; 383 ЦПК України , судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :