Decision № 34400596, 16.10.2013, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа № 911/3603/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Рябець Л. В. (довіреність вих. № 103 Д - 23/2013 від 14.03.2013 р.) ;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ - МТС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морозівська птахофабрика", с. Морозівка, Баришівський район, Київська область

про стягнення 69 258, 73 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „ДПЗКУ - МТС" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Морозівська птахофабрика" про стягнення 63 100, 00 грн. основної заборгованості, 4 732, 50 грн. пені, 1 426, 23 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за виконані роботи за договором № КО-ПТ-49/12 від 14.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3603/13 за позовом ТОВ „ДПЗКУ - МТС" до ТОВ „Морозівська птахофабрика" про стягнення 69 258, 73 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.10.2013 р.

02.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.10.2013 р.

16.10.2013 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання вих. № 130 юр-675/2013 від 10.11.2013 р. про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних судом.

25.09.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № КО-ПТ-49/12, згідно умов п. 1.1. якого виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 1.3. договору загальний обсяг робіт (виконання робіт по збиранню урожаю) складає 330 га. Сторони не вправі відмовитися від обсягу робіт, передбаченого цим пунктом.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 7.1. договору передбачено строк його дії, згідно якого даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору позивачем у листопаді 2012 р. було виконано роботи на загальну суму 63 100, 00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4001 від 26.11.2012 р. на суму 63 100, 00 грн., наявним в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1. ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати виконаних робіт не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 63 100, 00 грн., що підтверджується договором № КО-ПТ-49/12 від 14.11.2012 р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4001 від 26.11.2012 р. на суму 63 100, 00 грн., наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором № КО-ПТ-49/12 від 14.11.2012 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 63 100, 00 грн. за договором № КО-ПТ-49/12 від 14.11.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № КО-ПТ-49/12 від 14.11.2012 р. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 04.12.2012 р. по 04.06.2013 р. на загальну суму 4 732, 50 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 732, 50 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 04.12.2012 р. по 04.09.2013 р. на загальну суму 1 426, 23 у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 1 426, 23 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Морозівська птахофабрика" (ідентифікаційний код 33889787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ - МТС" (ідентифікаційний код 37702357) 63 100 (шістдесят три тисячі сто) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 4 732 (чотири тисячі сімсот тридцять два) грн. 50 (п'ятдесят) коп. пені, 1 426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 23 (двадцять три) коп. 3 % річних та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

25 жовтня 2013 р.