Decision № 3439364, 16.02.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.09 Справа № 22/57/09

Суддя Скиданова Ю.О.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А)

до Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач” (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-А)

про стягнення 1535,82 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники:

від позивача: Ведмідь А.Є. –представник на підставі довіреності № 3/27-18 від 05.01.2009 р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 19.12.2008 року звернувся позивач –Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району з позовною заявою до відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач” про стягнення заборгованості у сумі 1535 грн. 82 коп., що виникла на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2 від 01.10.2002 року, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2008 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 22/57/09, судове засідання призначене на 16.02.2009 р.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 16.02.2009 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

В судове засідання 16.02.2009 р. представник відповідача не з’явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 19.12.2008 р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

10.02.2009 р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням представника відповідача.

Клопотання судом прийнято та відхилено з наступних підстав: сторони по справі № 22/57/09 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України , ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України та умовами договору № 2 від 01.10.2002 р.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 року між позивачем (енергопостачальна організація) та ВАТ “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач” (споживач) був укладений договір № 2 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –договір).

У відповідності із п.1.2 договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно із п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно із п.6.4 договору підставою для розрахунків споживача з позивачем є акт надання послуг, підписаний сторонами. Відповідно до п.6.6 договору споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Позивач на виконання умов договору у квітні 2007 р., жовтні 2007 р. –березні 2008 р., відпустив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 1535 грн. 82 коп., при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за квітень 2007 р., жовтень 2007 р. –березень 2008 р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками (копії актів містяться в матеріалах справи).

Господарським судом встановлено, що відповідно до розділу 10 договору, останній був чинний у період часу, за який стягується заборгованість з відповідача.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на 16.02.2009 року, має заборгованість в сумі 1535 грн. 82 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач” (69041, м.Запоріжжя, вул. Кремлівська, б.63-А, р/р 26008301155688 ЗЦВ Промінвестбанку, м.Запоріжжя; МФО 313355, код ЄДРПОУ 00216964) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м.Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1535 (одну тисячу п’ятсот тридцять пять) грн. 82 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.03.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова