Court ruling № 34326412, 13.06.2013, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. справа № 2а-0870/5616/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Рязанов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у місті Енергодар Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 05 жовтня 2011 року

у справі № 2а-0870/5616/11

за позовом Приватного підприємства «Комем-10»,

а/с 314, м. Енергодар Запорізької області, 71503;

до відповідача Державної податкової інспекції

у місті Енергодар Запорізької області,

пр. Будівельників, 17, м. Енергодар Запорізької області, 71500;

про скасування акта, -

встановив: Приватним підприємством «Комем-10» подано позов до Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001191501.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Авдєєв М.П.) своєю постановою від 05 жовтня 2011 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що позиція органу стягнення щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, є помилковою.

Крім того, податкове повідомлення-рішення № 0002802301 від 09 грудня 2008 року, на погашення суми податкового боргу за яким було здійснено зарахування сплачених сум, є предметом самостійного судового розгляду у справі № 2а-3633/09/0870, та має неузгоджений характер.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відповідно до вимог пункту 87.9 Податкового кодексу України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: 06 червня 2011 року уповноваженим фахівцем держподаткінспекції була проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Комем-10» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по строку 26.12.2008р., 30.12.2008р., 30.01.2009р., 02.03.2009р., 30.03.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р., 01.02.2010р., та з податку на прибуток по строку 26.12.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 143/16-011/25214044.

В акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14).

Як з'ясовано судом першої інстанції, Приватним підприємством «Комем-10» сплачений платіжними дорученнями (а. с. 68 - 77) податок на прибуток за певні визначені в них періоди.

Фахівцями контролюючого органу здійснено розподіл сплачених сум на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0001152380 та 0002802301 від 09.12.2008р.

На підставі Акту перевірки, 17 червня 2011 року керівником контролюючого органу було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001191501.

На підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 671 календарний день сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 100.302,94 грн., Приватне підприємство «Комем-10» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу - 20.060,57 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Контролюючим органом, як встановлено в ході судового розгляду, для погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати станом на 26 грудня 2008 року угоджених (за позицією ДПІ) зобов'язань, було використано здійснені підприємством платежі за платіжними дорученнями, в яких було визначене інше призначення платежу. Тобто, податковий борг погашався попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Такі дії фахівців держподаткінспекції видаються колегії суддів помилковими.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» N 2346-III від 05.04.2001р. платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У відповідності з пунктом 30.1 статті 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, Позивач, перерахувавши суми податку, виконав свої зобов'язання зі сплати вказаного податку за періодом, визначеним ним у платіжному дорученні.

Відповідно до статті 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Активи платника податків, підпункт 3.1.1 чинного на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно із Законом (2181-14) сутність податкової застави полягала у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами, обмеження власника розпорядження власністю у випадках, передбачених пунктом 8.6 цього Закону.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. І серед таких заходів не було зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

Позиція органу стягнення щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, є помилковою.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року N 276, органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства України та інших установ згідно з чинними порядками передачі інформації. Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання розрахункових документів.

У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не був наділений правом змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Та приписи пункту 87.9 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом.

Як окрема підстава судом встановлено, що повідомлення-рішення № 0002802301, на погашення суми боргу за яким здійснено зарахування сплачених сум, було предметом самостійного судового розгляду.

Узгодження зобов'язання за ним контролюючим органом не доведено.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі № 2а-0870/5616/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна