№ 34324039, 21.10.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/6495/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Танцюри К.О.,

за участю секретаря: Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Роздільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень №0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013р. та № 0000152200 від 02.07.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 квітня 2013 року позивачем було отримано від Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області податкові повідомлення-рішення 0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013 року. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» у рамках процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів в Одеській області. 21 червня 2013 року Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було винесено рішення №122/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення №0000122200 від 26.04.2013 року залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000112200 від 26.04.2013 року частково скасовано. 04 липня 2013 року позивачем була направлена повторна скарга на зазначені податкові повідомлення-рішення. 05 липня 2013 року ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» отримало податкове повідомлення-рішення №0000152200 від 02.07.2013р., яке винесено на підставі та з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 21 червня 2013 року № 122/10/15-32-10-02-07. 30 серпня 2013 року Міністерством доходів і зборів України було винесено рішення № 10043/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення, з урахуванням податкового повідомлення-рішення № 0000152200 від 02.07.2013р., було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що вони прийняті з порушенням діючого законодавства та є протиправними. ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» не погоджується з висновками, зазначеними в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 150/22-00/34490471 від 11.04.2013р. з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Альфа» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2013 року та з ТОВ«Укрвторметагро» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року та зазначає, що має усі необхідні первинні бухгалтерські документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податковим Кодексом України, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Альфа» та ТОВ «Укрвторметагро», а викладені в акті висновки щодо виявлених порушень вважає необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення (т. ІІ, а.с. 1-8), в яких зазначив, що на підставі ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 12.12.2012 року № 3699/22-00, від 06.12.2012 року № 14722/15-02, від 06.12.2012 року № 14723/17-02, відповідно до наказу Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 18.03.2013 року № 194, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Альфа» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2013 року та з ТОВ«Укрвторметагро» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 233 775грн., у т. ч. по податковим періодам: за листопад 2010 року - на суму 62 599 грн., січень 2011 року - на суму 63 396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322 грн. та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на суму 233 775 грн., у тому числі по податковим періодам: за листопад 2010 року - на суму 62 599 грн., січень 2011 року - на суму 63 396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322 грн. та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн., в результаті чого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013 року.

Разом з цим, представник відповідача зазначив, що за результатами здійснених заходів, посилаючись на акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа» та на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрвторметагро», не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» з його контрагентами за період, який підлягав звірці та підтвердити їх подальшу реалізацію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно до п. п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1. та п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У судовому засіданні встановлено, що Роздільнянською МДПІ в Одеській області до ТОВ«Біоіл Універсал Україна» були направлені письмові запити на які позивачем були надані відповіді, а саме: на запит від 12.12.2012 року № 3699/22-00 відповідь від 29.12.2012 року № 305 (т. І, а.с. 48-49); на запит від 06.12.2012 року № 14722/15-02 відповідь від 11.12.2012 року № 293 (т. І, а.с. 46); на запит від 06.12.2012 року № 14723/17-02 відповідь № 294 від 11.12.2012 року (т. І, а.с. 47), в яких позивачем було зазначено, що запити Роздільнянської МДПІ в Одеській області не містять підстав та жодного посилання на можливий факт (підстави), що свідчать про порушення ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, у період з 22.03.2013 року по 04.04.2013 року підставі ст. 20, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити Розділнянської МДПІ Одеської області ДПС від 12.12.2012 року №3699/22-00, від 06.12.2012 року № 14722/15-02, від 06.12.2012 року № 14723/17-02, як зазначено в акті перевірки, відповідно до наказу Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 18.03.2013 року № 194, на підставі тимчасового службового посвідчення № 1/04, виданого Роздільнянською МДПІ Одеської області Державної податкової служби Зубатому В.М. - головному державному податковому ревізор-інспектору податкового контролю Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (податковий номер 34490471) з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Альфа» (податковий номер 363172247) за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року та ТОВ «Укрвторметагро» (податковий номер 33016850) за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 11.04.2013 року № 150/22-00/34490471.

Згідно п. 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» п. 198.1 та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 233 775 грн., у тому числі по податкових періодам: за листопад 2010 року - на суму 62599 грн., січень 2011 року - на суму 63396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322грн. та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн., що привело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на суму 233 775 грн., у тому числі по податковим періодам: за листопад 2010 року - на суму 62 599 грн., січень 2011 року - на суму 63 396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322 грн., та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн.

Позивачем були надані до Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС заперечення (т. І., а.с. 35-37) від 18.04.2013 року № 68 до акту № 150/22-00/34490471 від 11.04.2013 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Альфа» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2013 року та ТОВ «Укрвторметагро» за період з 01.11.2010 року по період з 01.11.2010 року по 31.12.200 року.

За результатами розгляду вищезазначеного заперечення Роздільняньска МДПІ в Одеській області ДПС надала відповідь від 25.03.2013 року № 847/22-02 зазначивши, що вважає за доцільне змінити та викласти у наступній редакції висновок акту перевірки № 150/22-00/34490471 від 11.04.2013 року, а саме:

в порушення п. 198.1, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 171 203 грн., у тому числі по податковим періодам: січень 2011 року - на суму 63 396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322 грн. та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн., та занижено податок на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет на суму 62 599 грн., у тому числі по податковим періодам: за листопад 2010 року на суму 62 599 грн. (т. І, а.с. 38-43)

На підставі зазначеного акта перевірки та з урахуванням висновку щодо заперечення до акту перевірки Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000112200 від 26.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 62 599 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 31 299,50 грн. (т. І, а.с. 12) та податкове повідомлення-рішення № 0000122200 від 26.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 203 грн. (т. І, а.с. 13).

Зазначені податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем у рамках процедури адміністративного оскарження, передбаченої п. 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, до Головного управління Міндоходів в Одеській області (т. І, а.с. 59-65). У зв'язку з чим, 21 червня 2013 року Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було винесено рішення №122/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги, яким: залишено без змін податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС № 0000122200 від 26 квітня 2013 року, а первину скаргу директора ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» Іванова А.В. - без задоволення; частково скасовано податкове повідомлення - рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС № 0000112200 від 26.04.2013 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 15 649, 5 грн., а в іншій частині податкове повідолення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС № 0000112200 від 26.04.2013 року залишено без змін, а скаргу директора ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» Іванова А.В. - без задоволення. (т. І, а.с. 66-75).

Позивачем до Міністерства доходів і зборів України була направлена повторна скарга від 04.07.2013 року №97 на податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС № 0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013 року. (т. І, а.с. 76-82).

02 липня 2013 року Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 62 599 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями 15 650 грн., з урахуванням результатів адміністративного осарження.

30 серпня 2013 року Міністерство доходів і зборів України прийнято рішення №10043/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги від 04.07.2013 року № 97, яким податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС № 0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013 року з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 02.07.2013 року № 0000152200) залишено без змін, а скаргу - без задоволення. (т. І, а.с. 83-86)

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями №0000112200 та №0000122200 від 26.04.2013 року та №0000152200 від 02.07.2013 року, ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» звернулось з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Так, відповідно до акту перевірки від 11.04.2013 року № 150/22-00/34490471 ТОВ ««БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» за перевіряємі періоди мало взаємовідносини з ТОВ «Укрвторметагро» та ТОВ «Альфа». В акті перевірки зазначено, що згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, позивачем включено до складу податкового кредиту: по взаємовідносинам з ТОВ «Укрвторметагро» суму 125 995 грн., в т.ч. за листопад 2011 - 62 599грн., за грудень 2010 року - 63 396 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа» суму 107 807 грн., в т. ч. за серпень 2012 року - 20 322 грн., за вересень 2012 року - 87 485 грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи зі змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Одночасно суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч.1, 2 ст. 3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Судом встановлено, що відповідач при складанні акту перевірки від 11.04.2013 року №150/22-00/34490471 та винесенні податкових повідомлень рішень посилався на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.11.2012 року № 2136/22-5/33016850 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ«Укрвторметагро» з СГ за період 2010, 2011 та січень - листопад 2012 року» (т. І, а.с. 219-220), на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 04.09.2012 № 730/22-225/36317247 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Альфа» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період червень - серпень 2012 року» (т. І, а.с. 221-233), на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 06.02.2012 року № 98/22-225/36317247 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «В. ЛОЗА», ТОВ «ПРЕМІУМ ТЕЛЕКОМ» за вересень 2012 року та контрагентами-покупцями» (т. І, а.с. 234-240), які зазначають про те, що ТОВ «Укрвторметагро» та ТОВ «Альфа» мають ознаки податкової ями, у зв'язку з чим відповідач вважає, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» з ТОВ «Укрвторметагро» та з ТОВ «Альфа».

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що зазначені контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням, не надавали податкову звітність за перевіряємий період, відсутність у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів та згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ «Укрвторметагро» та ТОВ «Альфа» за місцезнаходженням станом на дату укладення та виконання умов договорів купівлі-продажу соняшника з ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА».

Крім цього, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Крім того, відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Що стосується реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які не були визнані відповідачем та висновки щодо нереальності таких операцій покладені у висновки акту перевірки, суд зазначає, що у судовому засіданні з'ясовано, а матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ВАТ «Роздільнянський елеватор» (правонаступник ПрАТ «Роздільнянський елеватор») було укладено договір доручення № 1 від 01.06.2010 року та додатки до договору № 1 від 01.06.2010 року, додаток № 2 від 01.09.2010 року (т. І, а.с. 113-117), відповідно до умов якого ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (довіритель) доручає, а ВАТ «Роздільнянський елеватор» (повірений) приймає на себе зобов'язання за рахунок довірителя забезпечити зберігання сільськогосподарської продукції (соняшник).

У судову засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрвторметагро» був укладений договір купівлі-продажу № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року, відповідно до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ «Роздільнянський елеватор». (т. І, а.с. 120-122)

02 листопада 2010 року ТОВ ««БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Укрвторметагро» (Продавець) укладено доповнення № 7 до договору № № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року. (т. І, а.с. 123)

09 листопада 2010 року ТОВ ««БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Укрвторметагро» (Продавець) укладено доповнення № 8 до договору № № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року. (т. І, а.с. 124)

09 грудня 2010 року ТОВ ««БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Укрвторметагро» (Продавець) укладено доповнення № 12 до договору № № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року

На виконання умов вказаного договору № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року та доповнень № 7, № 8, № 12 до договору № Б1010-102-532 від 07.10.2010 року на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» від ТОВ «Укрвторметагро» прийнято зерно соняшнику, ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» прийнято Товар (соняшник), ТОВ «Укрвторметагро» позивачу виписано податкові накладні та оплачено отриманий ним Товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними від 02.11.2010 року № 322 (т. І, а.с. 138), від 03.11.2010 року № 323 (т. І, а.с. 139), від 07.11.2010 року № 325 (т. І, а.с. 140), від 10.11.2010 року № 328 (т. І, а.с. 141), від 28.12.2010 року № 434 (т. І, а.с. 142), від 28.12.2010 року № 432 (т. І, а.с. 143), від 29.12.2010 року № 435 (т. І, а.с. 144), від 30.12.2010 року № 438 (т. І, а.с. 145); платіжними дорученнями від 03.11.2010 року № 2608, від 04.11.2010 року № 2622, від 08.11.2010 року № 2679, від 10.11.2010 року № 2702, від 28.12.2010 року № 3170, від 29.12.2010 року № 3171, від 10.01.2011 року № 20 (т. І, а.с. 126-129); видатковими накладними від 02.11.2010 року № 213, від 03.2010 року № 214, від 07.11.2010 року № 215, від 10.11.2010 року № 218, від 28.12.2010 року № 287, від 28.12.2010 року № 285, від 30.12.2010 року № 291, від 29.12.2010 року № 288 (т. І, а.с. 130-137); товарно-транспортними накладними (т. ІІ, а.с. 32-86).

Судом встановлено, що між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» та ВАТ«Роздільнянський елеватор» було укладено договір складського зберігання зерна № 201201 від 01.06.2012 року (т. І, а.с. 118-119), відповідно до умов якого ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» поставляє зернові культури (соняшник, ріпак) на зберігання ВАТ «Роздільнянський елеватор», а ВАТ «Роздільнянський елеватор» виконує обов'язки щодо приймання поставленого соняшнику на зберігання.

Також ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» та ТОВ «Альфа» укладено договір купівлі-продажу № 042-532 від 27.08.2012 року, відповідно до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ «Роздільнянський елеватор». (т. І, а.с. 146-148)

03 вересня 2012 року ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Альфа» (Продавець) укладено доповнення № 1 до договору № 042-532 від 27.08.2012 року. (т. І, а.с. 149)

06 вересня 2012 року ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Альфа» (Продавець) укладено доповнення № 2 до договору № 042-532 від 27.08.2012 року. (т. І, а.с. 150)

11 вересня 2012 року «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Альфа» (Продавець) укладено доповнення № 3 до договору № 042-532 від 27.08.2012 року. (т. І, а.с. 151)

На виконання умов вказаного договору № 042-532 від 27.08.2012 року та доповнень № 1, № 2, № 3 до договору № 042-532 від 27.08.2012 року на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» від ТОВ «Альфа» прийнято зерно соняшнику, ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» прийнято Товар (соняшник), ТОВ «Альфа» позивачу виписано податкові накладні та оплачено отриманий ним Товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами: платіжними дорученнями від 31.08.2012 року № 2224, від 03.09.2012 року № 2271, від 04.09.2012 року № 2280, від 07.09.2012 року № 2357, від 05.09.2012 року № 2304, від 11.09.2012 року № 2407 (т. І, а.с. 152-154); видатковими накладними від 11.09.2012 року № 169, від 07.09.2012 року № 159, від 04.09.2012 року № 156, від 03.09.2012 року № 151, від 03.09.2012 року № 144, від 30.08.2012 року № 134 (т. І, а.с. 155-160), податковими накладними від 11.09.2012 року № 169, від 07.09.2012 року № 157, від 04.09.2012 року № 154, від 03.09.2012 року № 149, від 03.09.2012 року № 144, від 30.08.2012 року № 134 (т. І, а.с. 161-172); товарно-транспортними накладними (т. ІІ, а.с. 88-96)

Крім цього, згідно до листа ПрАТ «Роздільнянський елеватор» від 15.10.2013 року № 209 (т. ІІ, а.с. 30) ПрАТ «Роздільнянський елеватор» протягом 2010 та 2012 року приймав на зберігання для ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» продукцію (соняшник) партіями від різних відправників, зокрема, від ТОВ «Укрвторметагро» та від ТОВ «Альфа», що підтверджується витягами з реєстру щодо продукції, яка була прийнята від зазначених контрагентів на зберігання на картку позивача (т. ІІ, а.с. 30, 87) Надання професійних послуг ПрАТ «Роздільнянський елеватор» підтверджується сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 3357 від 06 квітня 2010 року, сертифікатом на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 5161 від 27 червня 2012 року, сертифікатом на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 5154 від 27 червня 2012року (т. ІІ, а.с. 97-98), що діяли у продовж 2010 та 2012 років.

Разом з цим, позивач надав до матеріалів справи щомісячні Термінові звіти про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за листопад 2010 року, за грудень 2010 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року (т. ІІ, а.с. 99-104, 107-108), які ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» надавало до Відділу статистики у Роздільнянському районі ГУС в Одеській області за формою № 1-П, що підтверджує факт виробництва та об'ємів виробництва соняшникової олії з поставленого контрагентами насіння соняшнику, у період в якому виникли спірні правовідносини.

На підтвердження руху активів на складах зберігання товару, виробничих можливостей ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» з купівлі соняшника та підтвердження наявності господарської мети, позивачем надані до суду наступні документи: експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів (т. І, а.с. 108), свідоцтво про право власності на будівлі та споруди (т. ІІ, а.с. 21), довідку з ЄДРПОУ з переліком видів діяльності за КВЕД, звіти з праці за 2010 рік та 2012 рік (т. ІІ, а.с. 22-29).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими висновки Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, що ТОВ «Біоіл Універсал Україна» в порушення п. 198.1, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 171 203 грн., у тому числі по податковим періодам: січень 2011 року - на суму 63 396 грн., серпень 2012 року - на суму 20 322 грн. та вересень 2012 року - на суму 87 485 грн., та занижено податок на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет на суму 62 599 грн., у тому числі по податковим періодам: за листопад 2010 року на суму 62 599 грн., оскільки, як було встановлено судом, ТОВ «Альфа» та ТОВ «Укрвторметагро» було дотримано та виконано умови укладених договорів з ТОВ «Біоіл Універсал Україна», на виконання зазначених договорів купівлі-продажу придбано Товар (соняшник), який розміщено на складах ПрАТ «Роздільнянський елеватор», що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення Розділянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000112200 від 26.04.2013р. було оскаржене позивачем у рамках процедури адміністративного оскарження, передбаченої п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України та вважається відкликаним податковим органом у зв'язку з винесенням податкового повідомлення рішення №0000152200 від 02.07.2013р. за наслідками розгляду скарги ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0000112200 від 26.04.2013р. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» до Розділянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000112200 та №0000122200 від 26.04.2013р. та № 0000152200 від 02.07.2013р. підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Розділянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській №0000122200 від 26.04.2013р. та №0000152200 від 02.07.2013р., а в іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» до Розділянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000112200 та № 0000122200 від 26.04.2013р. та №0000152200 від 02.07.2013р. - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Розділянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській №0000122200 від 26.04.2013р. та № 0000152200 від 02.07.2013р.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, апеляційна скарга подається протягом п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2013 року.

Суддя К.О. Танцюра