Court ruling № 34241539, 15.10.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/12639/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Горішняков В.І.

відповідача: Смуригіна К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року

у справі № 2а/2570/3516/2012

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Молоко Полісся»доБахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко Полісся» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Молоко Полісся») звернулось з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Молоко Полісся» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 16.07.2012 року № 241/22/34963536.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, абз. 3 п. 5.1 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, а саме: ТОВ «Молоко Полісся» занижено ПДВ в сумі 4 084 477,00 грн. та занижено від'ємне значення ПДВ, яке враховується в рахунок податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 61 948,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2012 року № 0000342210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 5 817 755,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 4 084 477,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 733 278,50 грн.)

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2 657,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 867 303,00 грн. (всього в сумі 869 960,00 грн.) скасовано, в іншій частині (у сумі 4 947 795,50 грн.: податок - 4 081 820,00 грн., санкція - 865 975,50 грн.) - залишено без змін та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 року № 0000852310, яким ТОВ «Молоко Полісся» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 4 947 795,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 4 081 820,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 865 975,50 грн.)

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.11 ст. 209 ПК України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Молоко Полісся» зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ від 29.01.2009 року за № 60 (Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ № 100164586 серії НБ № 019377).

В період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року позивачем обрано спеціальний режим оподаткування ПДВ та задекларовано податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 1 008 565,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Молоко Полісся» (Продавець) та контрагентами ДП «Агролайт», ЗАТ «Городнянський маслозавод», ПАТ «Чернігівський молокозавод», Філією «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат», ТОВ «МалКа-транс» (Покупці) укладено договори на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини), а саме: - з ДП «Агролайт» - договір купівлі-продажу від 01.06.2011 року № 09/06-11, аванс у розмірі 10 000 000,00 грн.; - з ЗАТ «Городнянський маслозавод» - договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 22.02.2011 року; - з ПАТ «Чернігівський молокозавод» - договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.06.2011 року, аванс у розмірі 30 000 000,00 грн.; - з Філією «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» - договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.09.2011 року, аванс у розмірі 5 000 000,00 грн.; - з ТОВ «МалКа-транс» - договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 29.09.2011 року.

Відповідно до умов вищевказаних договорів Покупець, після укладення договору, сплатить Продавцеві аванс у відповідному розмірі, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Продавця.

У разі, якщо Продавець належним чином виконує умови договору щодо передачі товару (в тому числі прострочення строку передачі товару), Покупець має право вимагати від Продавця повернення суми перерахованого авансу та дострокового припинення дії договору. У такому випадку Продавець повинен повернути суму перерахованого авансу у строк, зазначений Покупцем (п. 2.6 Договорів).

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Молоко Полісся» отримало протягом 2011-2012 років авансові платежі (попередні оплати), а саме: - лютий 2011 року - в сумі 960 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 160 000,00 грн.) від ЗАТ «Городнянський маслозавод»; - березень 2011 року - в сумі 1 440 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 240 000,00 грн.) від ЗАТ «Городнянський маслозавод»; - квітень 2011 року - в сумі 588 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 98 000,00 грн.) від ЗАТ «Городнянський маслозавод»; - травень 2011 року - в сумі 1 596 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 266 000,00 грн.) від ДП «Агролайт»; - червень 2011 року - в сумі 3 030 316,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 505 052,67 грн.) від ПАТ «Чернігівський молокозавод»; - липень 2011 року - в сумі 1 075 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 179 166,67 грн.) від ПАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Агролайт», ЗАТ «Городнянський маслозавод»; - серпень 2011 року - в сумі 2 931 893,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 488 648,83 грн.) від ПАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Агролайт», ЗАТ «Городнянський маслозавод»; - вересень 2011 року - в сумі 7 167 300,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 1 194 550,00 грн.) від ПАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Агролайт», ЗАТ «Городнянський маслозавод», ТОВ «МалКа-транс», Філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат»; - грудень 2011 року - в сумі 1 588 500,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 264 750,00 грн.) від ДП «Агролайт», Філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат»; - березень 2012 року - в сумі 24 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 4 000,00 грн.) від ЗАТ «Городнянський маслозавод».

ТОВ «Молоко Полісся» за період, що підлягав перевірці, здійснено повернення попередньо отриманих передплат, а саме: - жовтень 2011 року - в сумі 3 173 900,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 528 983,33 грн.) (повернуто передплату ПАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Агролайт», Філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат»); - листопад 2011 року - в сумі 2 020 100,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 336 683,33 грн.) (повернуто передплату ПАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Агролайт», Філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат»); - січень 2012 року - в сумі 300 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 50 000,00 грн.) (повернуто передплату ПАТ «Чернігівський молокозавод»).

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Реальність здійснення господарських операцій по вищевказаним договорам, укладеним між ТОВ «Молоко Полісся» та ДП «Агролайт», ЗАТ «Городнянський маслозавод», ПАТ «Чернігівський молокозавод», Філією «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат», ТОВ «МалКа-транс», відповідачем під сумнів не ставилась.

Сума авансових платежів (попередніх оплат) на загальну суму 14 907 009,00 грн., у т. ч. сума ПДВ - 2 484 501,51 грн., задекларовані та відображені ТОВ «Молоко Полісся» у скорочених податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів.

Отже, враховуючи те, що позивачем правомірно відображені у скорочених податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів суми авансових платежів (попередніх оплат) на загальну суму 14 907 009,00 грн., у т. ч. сума ПДВ - 2 484 501,51 грн., то й не досягнуто перевищення встановленої п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України 25% питомої ваги поставлених підприємством несільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх поставлених товарів (послуг). Тому, оскільки передплата за товар (послуги) відбулась раніше, ніж його поставка, колегія суддів вважає правомірним визначення питомої ваги сільськогосподарського товару з розрахунку передплати за нього.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов