Court ruling № 34225532, 09.10.2013, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р.Справа № 2а-3745/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В, Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс Експорт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

06.05.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс Експорт" (надалі - ТОВ "Судносервіс Експорт") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122301 від 27.04.11р. про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 64237,50грн., а також визнання неправомірними дій щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податку на прибуток та на додану вартість з деякими контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року позов задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.03.2011р. до 05.04.2011 р., посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Судносервіс Експорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт від 12.04.2011р. №1314/23-200/35217933. /т. 1 а.с.11-49/

Здійснюючи перевірку податковий орган дійшов до висновку, що спірні правочини з контрагентами ТОВ «Судносервіс Експорт»з ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Стардайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альегтті», ПП «Дерсеф», ТОВ «Жеребківський елеватор», ТОВ «Кам?яномостівське ХПП», ДП ДАК «Хліб України»Новополтавський елеватор», ДП «Снігурівське КХП», ТОВ Кодимський елеватор», ДП «Бі Енд Вай», ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Бі енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс»., операції з оплати позивачем ненаданих послуг контрагентів, мали на меті виключно отримання податкової вигоди, а тому має місце безпідставне формування позивачем податкового кредиту.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001122301 про визначення ТОВ «Судносервіс Експорт» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64237,50грн. /т.1 а.с.50/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, перевіркою реальності та товарності правочинів позивача встановлено, що наявність сільгосппродукції по договорам поставки підтверджено всіма елеваторами та хлібоприймальними підприємствами, де зберігалося це зерно, видатковими, податковими товарно-транспортними накладними. /т.1 а.с.85-90, 95-135, т.2 а.с.56-255, т.3,4/

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: