Decision № 341212, 18.10.2006, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 200 6 року Колегія суддів судової палати

у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Мизи Л.М. суддів Федорової А,Є., Процик М.В. при секретарі Тімченко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 24 травня 2006 року,-

встановила:

19.11.2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, яка сталася 01.08.2000 року приблизно в 00 год ЗО хв. в м.Одесі близько перехрестя вулиць Отамана Головатого та Церковної у м.Одесі з вини відповідача, який керував автомобілем ВАЗ 21013 з держномером НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху, вчинив наїзд на належний позивачці автомобіль БМВ-316і з держномером НОМЕР_2. В результаті ДТП автомобіль, яким вона керувала, отримав механічні ушкодження, чим їй заподіяна матеріальна шкода в розмірі 34 679 грн.15 коп., а також моральна шкода, яку вона оцінила у 20000 гривень, мотивуючи тим, що вона отримала тілесні ушкодження, тому переносила фізичні страждання, в момент зіткнення пережила стрес, тривалий час був порушений звичний уклад її життя, оскільки вона була позбавлена можливості користуватися автомобілем для вирішення життєвонеобхідних питань. Також позивачка просила стягнути з відповідача, понесені нею судові витрати в розмірі 710 грн.

В судовому засіданні позивачка позов підримувала і вказала, що придбала автомобіль ВМВ у ОСОБА_4 за 7000 доларів США, користувалася ним по довіреності, а після ДТП через відсутність коштів на проведення ремонту продала автомобіль ОСОБА_4 за 1000 доларів США, в зв"язку з чим довіреність анульована.

Третя особа ОСОБА_4, залучена до участі у справі судом, підвердила обставини купівлі та продажу автомобіля і вказала, що пред"являти позов до ОСОБА_2 не бажає.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнавав, мотивуючи тим, що

Справа 22-4274/ 2006 р.

Головуючий першої інстанції Федусик А.Г. Доповідач Миза Л.М.

позивачка витрат на ремонт автомобіля не понесла, матеріальну шкоду не довела та не представила суду доказів спричинення їй моральної шкоди.

Справа розглянута у відсутність залученого до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3.

Рішенням суду позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок ДТП моральну шкоду в розмірі 8000 гривень, витрати на юридичну допомогу в розмірі 100 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави не сплачене нею державне мито в розмірі 360 грн. та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 24 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави державне мито 8 грн.50 коп. та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 06 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про часткове скасування рішення суду і постановлення в цій частині нового рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, приходить до наступного висновку.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині матеріальної шкоди, суд виходив з того, що позивачка не була власником автомобіля БМВ-315І, а користувалася автомобілем на підставі довіреності, після ДТП вона автомобіль повернула ОСОБА_4, витрат на відновлення автомобіля не понесла.

Такий висновок суду, відповідає доказам по справі та оснований на законі, тому є правильним.

Віповідно до ст. 48 Закону України "Про власність" не лише власник, а і особа, яка, хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, має право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну. Оскільки позивачка володіла на момент ДТП автомобілем, має право на відшкодування шкоди.

Разом з тим, в силу ч.З ст.11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачка посилалася на те, що в результаті ДТП матеріальна шкода завдана саме їй. Разом з тим, вона стверджувала, що ремонт автомобіля не проводила. А оскільки вона володіла автомобілем на підставі довіреності і після ДТП повернула автомобіль попередньому володільцю-ОСОБА_4,то свої твердження про купівлю автомобіля у ОСОБА_4 за 7000 доларів США та продаж їй же за 1000 доларів США повинна була довести, однак жодних належних та допустимих доказів щодо цієї обставини суду не надала, тому суд дійшов правильного висновку про недоведеність позову в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість визначеної суми відшкодування витрат на юридичну допомогу, то колегія суддів повністю погоджується з цими доводами і вважає за необхідне збільшити суму стягнення витрат до 500 грн., оскільки ці витрати підтверджені відповідними доказами.

Крім того, суд в порушення п.8 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" стягнув державне мито з позивачки, хоча позов нею заявлений про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, тому вона звільнена від сплати мита.

Таким чином, рішення суду ухвалене з порушенням норм права, тому підлягає зміненню відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 304, 307 ч.1 п.З, 309 ч.1 п.4, 314 ч.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 24 травня 2006 року

змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 8000 гривень, витрати на медичну допомогу 500 гривень, а всього 8500 (вісім тисяч п"ятсот)гривень.

В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП "Судовий інформаційний центр" р/р 26001014180002 у ВАТ "Банк Універсальний" Львів, МФО 325707, код 30045370 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 06 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП "Судовий інформаційний центр" р/р 26001014180002 у ВАТ "Банк Універсальний" Львів, МФО 325707, код 30045370 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 24 гривні.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.