ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 жовтня 2013 року Справа № 914/2059/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиВійськової частини А3913на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.13у справі№914/2059/13 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть"доВійськової частини А3913за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Міністерство оборони Українипростягнення заборгованості за договором поставки №24/05-01 від 24.05.12 в сумі 152 316,48 грн.В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга Військової частини А3913 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Згідно із частиною 4 статті 111 вказаного Кодексу до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 4 статті 27 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що треті особи які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Втім, в порушення зазначених норм, скаржником не додано до касаційної скарги доказів надсилання її копії третій особі - Міністерству оборони України.
Пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншім сторонам у справі.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір". У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" унормовано, що з 01.01.13 мінімальний розмір заробітної плати становить 1147 грн.
Проте, до касаційної скарги Військової частини А3913 не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".
Натомість, в прохальній частині касаційної скарги заявник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках військової частини по даних КЕКВ.
Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У розумінні приписів наведеної норми, єдиною підставою для вчинення господарським судом зазначених дій, є врахування судом майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Викладене узгоджується з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13).
З огляду на наведене, заявлене Військовою частиною А3913 клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, з врахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
у х в а л и В :
Клопотання Військової частини А 3913 про звільнення від сплати судового збору - відхилити.
Касаційну скаргу Військової частини А3913 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.13 у справі №914/2059/13 господарського суду Львівської області та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Г.Фролова
The court decision No. 34058450, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 10.10.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 914/2059/13. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: