Decision № 3402286, 03.02.2009, Commercial Court of Chernihiv Oblast

03.02.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2009 року Справа № 12/36

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Оптіма", пр-т Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 8205,83 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

позивач: Мінін О.О. - директор

 відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 7037 грн. 76 коп. боргу, 36% річних в розмір 565 грн. 72 коп. , 377 грн. 14 коп. пені та 225 грн. 21 коп. інфляційних втрат, згідно договору поставки № 119/06 від 03.11.2006 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 06.01.2009 року повернулась з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 22.01.2009 року повернулась з відміткою, що адресат за даною адресою не мешкає.

Відповідно до наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 15.01.09р. місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

03.11.2006 року між сторонами було укладено договір поставки № 119/06.

Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках ( рахунки та витратні накладні, що видаються постачальником п. 1.2. Договору) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.4. договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями, асортимент, комплектність та кількість продукції в яких погоджується сторонами шляхом оформлення заявок на поставку продукції відповідно до умов поставки продукції цього договору.

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору поставки № 119/06 від 03.11.2006 року, позивач згідно видаткових накладних № ТОВ-001046 від 02.10.2008 року на суму 3518 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ 586,48 грн., № ТОВ-001131 від 23.09.2008 року на суму 3518 грн. 88 коп., поставив відповідачеві цемент ПЦ-400 виробництво Кривий Ріг та надав транспортні послуги по доставці товару, всього на загальну суму 7 037 грн. 76 коп.

Відповідно до п.п. 3.4.-3.6. Договору, якщо інше не буде додатково визначено сторонами в додатках, поставка продукції має бути здійснена в строк, що не перевищує 10 робочих днів від дати погодження постачальником заявки покупця.

Датою поставки є дата передачі продукції покупцю, зазначена в товарно-супровідних документах на продукцію.

Разом з кожною партією продукції постачальник передає покупцю один оригінальний примірник накладної та один оригінальний примірник податкової накладної на таку партію продукції.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. зазначеного договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату продавцю за товар в строк, що не перевищує 7 календарних днів з дати поставки продукції.

Оплата поставленої продукції здійснюється покупцем шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Таким чином по накладній № ТОВ-001046 від 02.10.2008 року на суму 3518 грн. 88 коп. відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 09.10.2008 року, по накладній та № ТОВ-001131 від 23.09.2008 року на суму 3518 грн. 88 коп. до 30.09.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач взяті на себе зобов'язання не виконав і за отриманий товар не розрахувався. Заборгованість на дату пред'явлення позову становила 7 037 грн. 76 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 225 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань за період прострочки з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року та 36% річних в розмірі 565 грн. 72 коп. за період з 01.10.2008 року по 25.12.2008 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.4. договору сторони визначили, що покупець на вимогу постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням тридцяти шести відсотків річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 225 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань за період прострочки з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року. Річні розмірі 36% за період прострочки оплати з 01.10.2008 року по 25.12.2008 року підлягають стягненню в сумі 564 грн 17 коп, у зв”язку з допущеною позивачем арифметичною помилкою при їх нарахуванні.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 377 грн. 14 коп. за період прострочки з 01.10.2008 року по 25.12.2008 року, розраховану відповідно до п. 10.3. договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що за порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені було допущено арифметичну помилку, то відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 376 грн 12 коп за період прострочки з 01.10.2008 року по 25.12.2008 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 7037 грн. 76 коп. основного боргу, 36% річних в розмірі 565 грн. 72 коп., інфляційних нарахувань в сумі 225 грн. 21 коп., та 298 грн. 47 коп. пені, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_1 в ЧФАБ „Синтез” м. Чернігів, МФО 353326, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Оптіма", пр-т Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038 (п/р 26003056584800 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код 33469132) 7037 грн. 76 коп. основного боргу, 36% річних в розмірі 564 грн. 17 коп., 225 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань, 376 грн. 12 коп. пені, 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М.Лавриненко