№ 340121, 07.12.2006, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 р.

Справа № 4/302-06-7693А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Л.В. Поліщук

суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,

за участю представників сторін

від позивача: Ю.П. Пономаренко

від відповідача: А.С. Подорожній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Київському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області

від 02.10.2006р.

у справі № 4/302-06-7693А

за позовом Фірми „ЛАСКА” у вигляді ТОВ

до ДПІ у Київському районі м. Одеси

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснила комплексну планову виїзну документальну перевірку Фірми „ЛАСКА” у вигляді ТОВ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства. В ході перевірки встановлені порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 3700,00грн. і складено акт № 520-23-02-22463019/42 від 21.02.2006р.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022301/0 від 28.02.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 3700,00грн. та застосовані штрафні санкції по цьому податку у розмірі 1850,00грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку і рішеннями ДПІ у Київському районі м. Одеси № 5830/25-007 від 27.03.2006р. та ДПА в Одеській області № 7176/25-007 від 17.04.2006р. залишено без змін.

На підставі зазначених рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслала податкові повідомлення-рішення № 0001022301/1 від 29.03.2006р., № 0001022301/2 від 25.04.2006р.

Фірма „ЛАСКА” у вигляді ТОВ звернулася до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом та уточненням до нього про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 00011022301/0 від 28.02.2006р., № 0001022301/1 від 29.03.2006р., № 0001022301/2 від 25.04.2006р. як таких, що не відповідають вимогам законодавства та дійсним обставинам.

Постановою господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. (суддя С.В. Літвінов) позов задоволено. Вищеназвані податкові повідомлення-рішення визнані нечинними з підстав правомірності заявлених вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Фірма „ЛАСКА” у вигляді ТОВ у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, встановила наступне.

ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснила планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства фірми „ЛАСКА” у вигляді ТОВ.

За результатами перевірки 21.02.2006р. було складено акт № 520-23-02-22463019/42.

На підставі вказаного акту 28.02.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022301/0 на загальну суму 5550,00грн. (податок на додану вартість у сумі 3700,00 та штрафні санкції у розмірі 1850,00грн.).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, а саме: підприємством невірно визначена сума ПДВ при розподілі частки ПДВ із вартості послуг оренди приміщення по оподатковуваних і звільнених від оподаткування ПДВ операцій, так як в договорі оренди не вказано, які саме підрозділи підприємства будуть розташовуватись на орендованій площі, а на перевірку не надані документи, що б підтверджували даний розподіл загальної площі 169кв.м.(не надано технічний паспорт нежилих підвальних приміщень загальною площею 169кв.8м.).

Фірма „ЛАСКА” у вигляді ТОВ на підставі договору оренди № 7/60 від 20.05.2004р., укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міськради, прийняло у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 169,4 кв. 8м. розташоване за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 10(1) підвал, під розміщення офісу та інформаційно-консультатційного центру. (а.с.46-48).

За згодою орендодавця фірма „ЛАСКА” у вигляді ТОВ уклала з ТОВ „Аргус” договір суборенди від 28.05.2004р., за умовами якого передало у користування частину приміщення площею 80кв.м. (а.с. 49-51).

Інша частина орендованого приміщення площею 69кв.м. була розподілена за наказом директора фірми „ЛАСКА” у вигляді ТОВ від 02.06.2004р., а саме: технологічне та юридичне агентство розміщено в кімнатах № 7 і № 8 на площі 69кв.м., підписне агентство розміщено в частині приміщення –кімната № 8 на площі 20кв.м. (а.с. 20).

У перевіряємому періоді позивач надавав послуги по передплаті періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок і здійснював їх доставку, що не заперечується податковою інспекцією.

Відповідно до положень п.п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997р. із подальшими змінами (далі – Закон № 168) звільняються від оподаткування операції з продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва.

Згідно з п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Товариством розподілена загальна площа орендованого приміщення 169кв.м. на площу 20кв.м., яка відноситься до звільнених від оподаткування операцій, та площу 149кв.м., що відноситься до оподатковуваних операцій.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що суд помилково прийняв в якості доказу наказ відповідача б/н від 02.06.2004р., яким розподілено орендовану площу по напрямкам господарської діяльності, оскільки, цей наказ складений не вірно, та не відображає чіткого розміщення підрозділів по площі.

Судова колегія відхиляє ці доводи, виходячи із наступного.

Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права органів державної податкової служби встановлені статтею 11 Закону України „Про державну податкову службу” від 04.12.1990р. № 509 із подальшими змінами, в якій не передбачено право податкових органів надавати оцінку наказам суб’єктів підприємницької діяльності стосовно розподілу площі орендованих приміщень для використання їх в господарській діяльності. Крім того, податкова інспекція не зазначила, якому нормативному акту не відповідає спірний наказ.

Разом з тим, при перевірці відповідачем не було встановлено недоліків вказаного наказу, а лише зазначено, що до перевірки не наданий технічний паспорт нежилих підвальних приміщень площею 169кв.м. Однак, технічний паспорт містить план приміщення з конструктивними елементами, а не розподіл площі за видами господарської діяльності. Отже, технічний паспорт не має відношення до розподілу площі приміщення.

Таким чином, з урахуванням викладеного постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. у справі № 4/302-06-7693А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом місяця в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя В.Б. Туренко