03.09.2013 Справа № 2/638/3964/13 638/8975/13-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: КУПІНОЇ М.А., за участю секретаря: САЄНКО С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
В с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Крім того, 13 червня 2013 року подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль марки Шкода Суперб классік, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, які належать відповідачу на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В даний час відповідач має змогу в будь-який час здійснити відчуження зазначеного майна, внаслідок чого виконання рішення суду, в разі задоволення позову ОСОБА_1, стане неможливим. Натомість, накладення арешту на майно призведе до неможливості відчуження такого майна до вирішення справи по суті на користь третіх осіб та забезпечить виконання рішення суду.
Суд вважає достатньо обґрунтованими припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову, які вимагаються позивачем, може значно ускладнити виконання рішення суду або зробити таке виконання неможливим.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що накладення арешту на житлове приміщення, належні відповідачу на праві приватної власності, не перешкоджає йому та іншим особам повноцінно користуватися майном, відповідно не спричиняє шкоду їх законним правам та інтересам. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
До вирішення справи по суті забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль марки Шкода Суперб классік, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Копію ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Харківській області та Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області.
Копію ухвали направити відповідачу після її виконання.
Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1).
Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - 3 роки.
Суддя:
The court decision No. 33982488, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 03.09.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 638/8975/13-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: