Court ruling № 33978569, 08.10.2013, Lychakivskyi District Court of Lviv City

2/463/1860/13

У Х В А Л А

Іменем України

"08" жовтня 2013 р. Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Цуняк Л.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за борговою розпискою в сумі 96 000 (дев'яносто шість тисяч) гривень.

Позивач звернувся в суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 08 жовтня 1996 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в сумі 96 000 гривень.

Згідно ухвали суду від 06 вересня 1013 року відкрито провадження у справі.

Заява ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пункт 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У поданій до суду заяві, згідно якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову, він не вказує де знаходиться майно або грошові кошти відповідача, на які він просить накласти арешт, не вказує на яке саме майно чи грошові кошти слід накласти арешт.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити.

Копію ухвали направити ОСОБА_2 для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя