Decision № 33965909, 01.10.2013, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 915/1259/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»

83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А

Поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротера»

54003, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 155, кв. 3

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл»

54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108

Про: звернення стягнення на майно, що перебуває у заставі.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Дядюренко М.П., за довіреністю;

Від відповідача: Беркан М.А., за довіреністю;

Від ІІІ-особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 18.07.13 р. звернувся до господарського суду з позовом звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротера», а саме транспортний засіб марки MISTUBISHI, моделі GRANDIS 2.4, 2008 р.в., колір чорний, кузов/шасі № JMBLRNA4W8Z001740, реєстраційний номер ВЕ7728АР передані ТОВ «Агротера» в заставу ПАТ «ПУМБ» за договором застави транспортного засобу від 16.12.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Денисовою О.О. за реєстровим № 11598, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету застави на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» у розмірі 190 425,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.2008року, додаткових угод до нього; договору застави транспортного засобу від 16.12.2009 р.; платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 19.05.08 р.; вимоги про повернення кредиту № 109/765/119 від 21.07.10 р.; повідомлення про порушення ТОВ «Сфера-Ойл» забезпеченого обтяженням зобов'язання № 109/94/119 від 02.02.2010 р., листів відповідача; норм ст.ст. 1050, 1054, 1048, 525, 526, 530, 549, 554, 610, 611, 614, 629, 258 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 231, 232, 345, 348 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, протягом дії кредитного договору позичальник ТОВ «Сфера Ойл» неодноразово порушував умови виконання кредитного договору, зокрема не своєчасно та не в повному обсязі погашав кредит у терміни визначені кредитним договором, в зв'язку з чим банк має право на звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу укладеним між позивачем та відповідачем (майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Сфера-Ойл»).

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, оскільки ПАТ «ПУМБ» пред'явив до ТОВ «Агротера» вимоги через 4 роки 2 місяці від дня настання строку виконання основного зобов'язання, та пройшло 3 роки 8 місяців після припинення поруки. Отже, відповідач вважає, що договір застави укладений між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Агротера» від 16.12.2009 р. є припиненим, та позивач на теперішній час не має права вимагати виконання його умов.

Крім того, відповідач вказує на те, що станом на 01.02.2010 р. залишкова вартість транспортного засобу складає 115 888,50 грн.

ІІІ-особа свого представника в судове засідання не направила, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали.

01.10.2013 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

19 травня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл» (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір № 05-237/08, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Пунктами 4.1 та 4.3 договору сторони дійшли згоди, що надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника.

Згідно з п.п. 6.1 та 6.2 договору позичальник зобов'язався повернути кредит в повному обсязі 18.04.2009 р. - 150 000,00 доларів США, 18.05.2009 р. - позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом . У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена позичальником заборгованість за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення цього договору, така заборгованість повинна бути сплачена позичальником банку одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1 цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору всі платежі на користь банку за цим договором повинні виконуватись позичальником в наступній черговості:

1) прострочені проценти за користування кредитом і комісії;

2) строкові проценти за користування кредитом і комісії;

3) пеня за несплату в строк процентів та комісій;

4) прострочена сума кредиту;

5) пеня за непогашення в строк кредиту;

6) строкова сума кредиту.

За умовами п. 14.5 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі.

27.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.2008 р., якою доповнили статтю 3 кредитного договору пунктом 3.1.10 кредитного договору.

Додатковою угодою № 2 від 07.10.2009 р. сторони внесли зміни до пунктів 3.1.9, 3.1.10, 3.1.11, 11.1.7, 11.1.8, 7.4.1, 7.4.2, 10.3.6.3, 7.2.1.1 кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.2008 р.

Так, пункт 3.1.9 викладено наступного змісту: укладення між банком та ТОВ «Агротера» угоди про забезпечення - договору застави транспортного засобу - автомобіля марки MITSUBISHI, модель GRANDIS 2.4, 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі JMBLRNA4W8Z 001740, реєстраційний номер ВЕ7728АР, заставною вартістю 190 425,00 грн., в забезпечення виконання боргових зобов'язань за цим договором.

26.11.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.2008 р., якою доповнили статтю 3 кредитного договору пунктом 3.1.10 кредитного договору.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо надання позичальникові кредиту в сумі - 300 000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 19.05.08 р.

Позичальник же, в свою чергу на виконання пункту 6.1 кредитного договору, повернув 09.07.2009 року позивачу кредитних коштів всього на загальну суму 180,00 доларів США, про що свідчить виписка операцій та оборотів по кредитному рахунку.

Отже, позичальник користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, а саме не здійснював своєчасне та повне погашення кредиту в обумовлений договором строк, в зв'язку з чим позивач обґрунтовано нарахував позичальнику суму заборгованості за кредитом станом на 09.07.2013 р. яка правомірно склала в розмірі 299 820,00 доларів США (300 000,00 - 180,00).

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Розділом 7 договору сторони обумовили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. Проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 14,1% річних. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця.

На підставі наведених умов, товариству банком також були нараховані відсотки за користування кредитом за період з 11.08.2009 р. по 09.07.2013 р. в сумі 191 609,13 доларів США.

При цьому, як зазначає позивач та не було спростовано в судовому засіданні, позичальник сплатив суму відсотків за користування кредитом лише частково в розмірі 3 670,03 доларів США.

Таким чином, позичальник в повному обсязі не сплатив позивачу відсотки за користування кредитом за період з 11.08.2009 р. по 09.07.2013 р. залишок суми яких дійсно склав в розмірі 187 939,10 доларів США (191609,13-3670,03).

Пунктом 12.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, за порушення умов кредитного договору щодо повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, позичальнику банківською установою обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в період з 10.08.2012 р. по 09.07.2013 р. в сумі 40 609,95 доларів США.

16 грудня 2009 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (надалі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротера» (надалі - заставодавець) на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 05-237/08 від 19.05.08 року був укладений договір застави транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та 2.5 укладеного договору застави заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, зазначеного в цій статті, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, транспортні засоби, зазначене в п. 2.1 цього договору. Заставою за цим договором забезпечується виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл». Предметом застави за цим договором є зазначений в цій статті транспортний засіб: транспортний засіб марки MITSUBISHI, моделі GRANDIS 2.4, 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі JMBLRNA4W8Z 001740, реєстраційний номер ВЕ7728АР, тип ТЗ легковий універсал-В, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 210458, виданого Миколаївським відділом реєстраційної роботи УДАЇ УМВС 24.11.2009 року та довідки заставодавця № б/н від 08.12.2009 року. Предмет застави передається в заставу разом з усіма його при належностями та складовими частинами. У разі здійснення будь-яких поліпшень предмету застави (в тому числі ремонту, модернізації, тюнінгу тощо предмету застави) , право застави за цим договором поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок здійснення таких поліпшень. Місцезнаходження предмета застави в межексплуатаційний період: Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 155, кв. 3. Відповідно до незалежної оцінки предмета застави ринкова вартість предмета застави складає 190 425,00 грн. За домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у сумі 190 425,00 грн. При цьому, сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету застави.

Пунктом 6.1 договору застави встановлено, що заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця в таких випадках: зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя: зокрема, за рішенням суду (п. 6.2 договору застави).

За приписами ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, п.1 ст. 503, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у строки та обсягах, встановлених договором. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2010 року позивач скерував відповідачу письмове повідомлення (№ 109/94/119 від 02.02.10 р.) про порушення ТОВ «Сфера Ойл» забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вимагав повне та належне виконання зобов'язань за кредитним договором, проте відповідач на вказану заяву відповіді не надав та не задовольнив її.

Отже, несплата позичальником кредиту і процентів є порушенням вищенаведених вимог законодавства, а також умов кредитного договору, що стало підставою для відповідальності заставодавця по спірним відносинам.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання взятих на себе договірних зобов'язань, чим порушив права та законні інтереси кредитора.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про порушення відповідачем суб'єктивного права позивача, а отже про правомірність заявленого позову.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач пред'явив до ТОВ «Агротера» вимоги через 4 роки 2 місяці від дня настання строку виконання основного зобов'язання, та пройшло 3 роки 8 місяців після припинення поруки.

Тобто, відповідач вважає, що договір застави укладений між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Агротера» від 16.12.2009 р. є припиненим, та позивач на теперішній час не має права вимагати виконання його умов.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Дослідивши та проаналізувавши вказані у відзиві фактичні обставини, суд встановив наступне:

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.04.2011 р. звертався до господарського суду Миколаївської області щодо стягнення заборгованості з боржника. 07.06.2011 р. господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі № 5016/978/2011(17/51), яким позов задоволено. Вказане рішення набрало законної сили. Отже, з цього часу перебіг позовної давності почався знову.

Таким чином, вищевказані обставини, свідчать про те, що строк позовної давності у позивача для звернення до суду не сплив, а доводи відповідача є необґрунтованими та недоведеними, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротера» (54003, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 155, кв. 3, код ЄДРПОУ 31671004), а саме транспортний засіб марки MISTUBISHI, моделі GRANDIS 2.4, 2008 р.в., колір чорний, кузов/шасі № JMBLRNA4W8Z001740, реєстраційний номер ВЕ7728АР переданий ТОВ «Агротера» в заставу ПАТ «ПУМБ» за договором застави транспортного засобу від 16.12.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Денисовою О.О. за реєстровим № 11598, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету застави на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А, код ЄДРПОУ 14282829) у розмірі 190 425,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротера» (54003, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 155, кв. 3, код ЄДРПОУ 31671004) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А, код ЄДРПОУ 14282829) - 3808,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя О.Г. Смородінова